Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством

Правове регулювання туристичної діяльності

Отже, туристичним підприємствам, які вступають у договірні відносини з іноземними партнерами, рекомендується ретельно підходити до розробки та підписання зовнішньоекономічних угод, обов'язково залучати до цієї роботи компетентних фахівців. Такий обміркований і зважений підхід лише підвищить авторитет вітчизняного підприємця в очах серйозного західного партнера та максимально зменшить ризик невиконання або неналежного виконання підписаних договорів.

Кілька слів варто сказати про мову зовнішньоекономічного договору. Краще за все, якщо такий договір буде складено українською мовою. В принципі, якщо іноземний партнер з Росії (або іншої пострадянської країни), можна скористатися російською мовою. Хоча навколо застосування російської мови в договорах між суб'єктами господарювання тривають дискусії, на практиці договори, складені російською мовою, зустрічаються дуже часто.

Якщо іноземний партнер представляє країну "далекого зарубіжжя", вочевидь, він захоче, щоб текст договору було складено мовою, яку він розуміє. Російська чи українська мови йому не підійдуть, так само як для українського підприємця є неприйнятним викладення тексту договору іншою мовою.

У таких випадках застосовують компромісний варіант - текст договору викладається одночасно двома мовами: в одній колонці українською, в іншій - іноземною. Слід переконатися, щоб тексти були ідентичними за змістом, тому не варто заощаджувати на перекладі: інакше у випадку виникнення суперечки можна втратити значно більше.

Досить часто при укладенні зовнішньоекономічних договорів виникає питання щодо їх скріплення печатками. Для українських підприємств очевидним та логічним є те, що кожен договір необхідно завірити печаткою. Тому багато з них дивуються, коли іноземна сторона відмовляється поставити на договорі печатку. Але треба знати, що в багатьох країнах скріплення договорів печаткою не є обов'язковим. Багато іноземних підприємств взагалі не мають печатки, тому поставити її на договорі вони просто не можуть.

Відповідно до чинного законодавства України, на договорі обов'язково має стояти печатка юридичної особи (української та іноземної). Однак, незважаючи на таку вимогу, відсутність печатки не означатиме, що договір автоматично визнається недійсним. Тобто теоретично можна залишити договір без печатки іноземної юридичної особи. При цьому, однак, у вітчизняного підприємця скоріше за все виникнуть проблеми, коли він продемонструє такий договір, наприклад, працівникам банку при вирішенні питань щодо купівлі-продажу іноземної валюти для міжнародних розрахунків.

Якщо зовнішньоекономічний договір не можливо скріпити печатками, то можна зазначити у договорі, що він укладений за законодавством іноземної країни. При цьому форма договору буде визначатися правом місця її укладення (тобто правом іноземної держави). І якщо законодавство країни, з якої походить іноземний партнер, не вимагає обов'язкового посвідчення договорів печаткою, то українське законодавство, у свою чергу, також дозволяє не ставити печатку іноземної юридичної особи на договорі. Таку позицію у 2005 р. підтримало Міністерство економіки України, яке в той час здійснювало регулювання питань зовнішньоекономічної діяльності. І хоча з того часу вітчизняне законодавство зазнало певних змін, наведена вище норма не змінилася.

Наступний розділ:

Бібліографічний список

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму

  • Загальні питання правового регулювання туризму в світі

  • Правовий статус міжнародних туристичних організацій

  • Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму

  • Законодавче забезпечення туристичної діяльності за кордоном

  • Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму

  • Основні напрями діяльності ЮНВТО

  • Спеціальні комітети ЮНВТО

  • Співробітництво України з ЮНВТО

  • Розділ 3. Туристичні формальності та безпека у туризмі

  • Паспортні та візові формальності

  • Митні та валютні формальності

  • Безпека туристичних подорожей та страхування

  • Санітарно-епідеміологічні формальності

  • Розділ 4. Державне регулювання розвитку туризму в Україні

  • Становлення системи державного регулювання розвитку туризму

  • Нормативно-правове забезпечення державного регулювання туристичної діяльності

  • Візова політика України та Європейського союзу

  • Моделі державного регулювання розвитку туризму

  • Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні

  • Державна реєстрація туристичного підприємства

  • Ліцензування туристичної діяльності

  • Стандартизація та сертифікація туристичних послуг

  • Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

  • Розділ 6. Цивільно-правове регулювання туристичної діяльності в Україні

  • Правові аспекти взаємодії туристичного підприємства з споживачами туристичних послуг

  • Забезпечення безпеки, захист прав, інтересів та майна туристів

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства

  • Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством
  • Бібліографічний список