Дослідники, котрі дають характеристику туризму з позицій цього підходу, розглядають його не як окрему галузь, а як групу взаємопов'язаних галузей. З іншого боку, науковці визначають туризм одночасно як окрему галузь та міжгалузевий комплекс.
М.А. Жукова характеризує туристичну галузь як сукупність самостійних, територіально відокремлених господарських одиниць, об'єднаних спільною діяльністю та управлінням, що володіють певною матеріально-технічною базою, а також спеціалізуються на виробництві та реалізації туристичних товарів і послуг. Разом з тим автор вважає, що до туризму слід підходити як до великого самостійного міжгалузевого господарського комплексу національної економіки, оскільки сфера туризму, поєднуючи різні галузі, не лежить у звичній вертикальній площині, а охоплює певний горизонтальний простір, включаючи підприємства та організації різної галузевої приналежності [17, с. 17].
О.О. Любіцева також визнає, що в основі виокремлення міжгалузевого комплексу лежать об'єктивні системні функціональні, синергетичні, еволюційні та управлінські зв'язки. Спільність мети - задоволення специфічних потреб туриста у відпочинку і враженнях, отриманих під час подорожі, шляхом надання послуг та забезпечення товарами, які зроблять її комфортною і сприятимуть здійсненню мети подорожування, об'єднує різнорідні галузі та види діяльності як матеріального виробництва, так і невиробничої сфери у міжгалузевий комплекс, який характеризується значною взаємопов'язаністю компонентів та взаємозамінністю елементів.
Міжгалузевий комплекс індустрії туризму вирізняється складністю внутрішньої структури, ієрархією цілей функціонування компонентів і елементів, різноманітністю зовнішніх та багаторівневістю внутрішніх комплексоутворюючих зв'язків, стадійністю споживання та організації обслуговування. Отже, індустрія туризму - це справді міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні туристичного продукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення під час подорожі шляхом виробництва та реалізації багатьох товарів і послуг туристичного призначення [26, с. 157].
Елементами індустрії туризму є підприємства та установи, мета функціонування яких полягає в задоволенні певних туристичних потреб (мотиваційних, змістовних, комфортності тощо). Специфіка туристичної послуги обумовлює наявність значної кількості елементів, їх ієрархічність відповідно до обсягів діяльності, забезпечення виробничими потужностями і рівня розвитку матеріально-технічної бази, а виробничо-технологічні, інформаційні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні зв'язки об'єднують зазначені елементи в галузі, що виступають структурними компонентами індустрії туризму.
Незважаючи на розмаїтість формулювань, більшість науковців вважають, що у поняття "туризм" мають бути включені туристичні потреби та мотивації, особливості поведінки туристів під час їх перебування поза межами місця постійного проживання, економічні відносини, що складаються між туристами та виробниками туристичних послуг, фактори взаємодії туризму з природним, економічним і культурним середовищами.
Споживачем послуг індустрії туризму є турист, тому цьому поняттю також необхідно дати точне визначення. Вперше поняття "турист" було сформульовано у 1937 р. Комітетом експертів з питань статистики Ліги націй. Туристом визнавалася особа з такими характерними ознаками: переміщення, тимчасове перебування у визначеному місці, відсутність зв'язку з працею та заробітною платою [21, с. 35]. Таке визначення згодом дістало міжнародне визнання та дійшло до наших днів лише з деякими виправленнями.
В наступні роки визначення "турист" обговорювалося на нарадах Міжнародного союзу офіційних туристичних організацій (Дублін, 1950 р., Лондон, 1957 р.), Конференції Організації Об'єднаних Націй з питань міжнародного туризму та подорожей (Рим, 1963 р.), Конгресі Всесвітньої туристичної організації (Маніла, 1986 р.), що свідчить про теоретичну та практичну значущість цього терміну, а також прагнення світового співтовариства зробити його більш повним і досконалим, враховуючи нові тенденції у світовій економіці.
Закон України "Про туризм" містить наступне визначення: "Турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін" [68].
Організаційними формами туризму є міжнародний і внутрішній туризм. До міжнародного туризму належать: в'їзний туризм - подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території, та виїзний туризм - подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни. Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території [68].
Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) або здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність [68].
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Туризм", суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є:
• туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
• туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг;
• інші суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;
• гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу - фізичні особи, які проводять діяльність, пов'язану з туристичним супроводом і які в установленому порядку отримали дозвіл на право здійснення туристичного супроводу, крім осіб, які працюють на відповідних посадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи які обслуговують об'єкти відвідування;
• фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення, харчування тощо [68].
Загальні питання правового регулювання туризму в світі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму“ на сторінці 3. Приємного читання.
