Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму

Правове регулювання туристичної діяльності

Міжнародна конференція з туризму, яка проводилася у 1989 р. Міжпарламентським союзом та Всесвітньою туристичною організацією в Гаазі (Нідерланди), у своїй підсумковій декларації наводить досить схоже визначення: "Туризм містить у собі всі безперешкодні переміщення людей за межами місця їх проживання та роботи, а також сферу послуг, створену для задоволення потреб, що виникають у результаті цих переміщень" [4, с. 30].

Конгресом США було прийнято наступне визначення: "Туризм - це взаємопов'язане об'єднання видів діяльності та організацій, що повністю або частково надають послуги транспорту, розміщення, інші необхідні засоби для подорожей з будь-якою метою не пов'язаною з повсякденною діяльністю людей за межами місця їх постійного проживання" [4, с. 31].

На Уругвайському раунді переговорів Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) було розроблене ще одне визначення туризму, яке містить наступні види діяльності та послуги:

• діяльність туристичних організацій - туроператорів і турагенств;

• послуги пасажирського транспорту та оренда автомобілів;

• засоби розміщення та харчування;

• рекреаційні, культурні, спортивні та розважальні послуги;

• додаткові (допоміжні) послуги: послуги гідів, послуги з організації конгресів, фінансові послуги, страхування, медичне обслуговування [4, с. 31].

На думку І.В. Зоріна, туризм слід розглядати як єдину, динамічно функціонуючу систему послуг, що включає різноманітні господарюючі суб'єкти, а саме:

• підприємства-туроператори (організації, що створюють та реалізують туристичний продукт);

• підприємства-турагенти (організації, що реалізують туристичний продукт, сформований туроператорами);

• підприємства готельного господарства (готелі, санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, мотелі, кемпінги);

• підприємства ресторанного господарства (ресторани, кафе, бари, буфети, їдальні);

• транспортні підприємства (залізничні, авіаційні та автопідприємства, підприємства морського і річкового транспорту);

• підприємства торгівлі (організації, що спеціалізуються на продажах різноманітних товарів для туристів);

• підприємства сфери дозвілля (кінотеатри, концертні зали, дискотеки, нічні клуби, казино);

• рекламно-інформаційні установи (рекламні агентства, інформаційно-туристичні центри);

• державні підприємства (національні, регіональні, муніципальні підприємства, що здійснюють туристичну діяльність на комерційних або соціальних засадах) [18, с. 26].

Вищенаведені визначення терміну "туризм", їх порівняльний аналіз дозволяє зазначити факт відсутності однозначної та загальноприйнятої дефініції. В українській і російській спеціалізованій літературі авторами часто використовуються терміни: "туризм", "туристична галузь", "туристична діяльність", "туристичний сектор", "сфера туризму", "індустрія туризму" як синоніми, котрі позначають одне явище.

Слід також зазначити, що функціонування значної кількості підприємств, що обслуговують подорожуючих осіб, наявність між ними сталих економічних зв'язків обумовлює використання ще одного підходу в трактуванні туризму. Відповідно до нього, туризм розглядається як самостійна галузь економіки, у межах якої створюється специфічний туристичний продукт, тобто різні товари і послуги для задоволення потреб подорожуючих осіб.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму
  • Загальні питання правового регулювання туризму в світі

  • Правовий статус міжнародних туристичних організацій

  • Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму

  • Законодавче забезпечення туристичної діяльності за кордоном

  • Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму

  • Основні напрями діяльності ЮНВТО

  • Спеціальні комітети ЮНВТО

  • Співробітництво України з ЮНВТО

  • Розділ 3. Туристичні формальності та безпека у туризмі

  • Паспортні та візові формальності

  • Митні та валютні формальності

  • Безпека туристичних подорожей та страхування

  • Санітарно-епідеміологічні формальності

  • Розділ 4. Державне регулювання розвитку туризму в Україні

  • Становлення системи державного регулювання розвитку туризму

  • Нормативно-правове забезпечення державного регулювання туристичної діяльності

  • Візова політика України та Європейського союзу

  • Моделі державного регулювання розвитку туризму

  • Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні

  • Державна реєстрація туристичного підприємства

  • Ліцензування туристичної діяльності

  • Стандартизація та сертифікація туристичних послуг

  • Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

  • Розділ 6. Цивільно-правове регулювання туристичної діяльності в Україні

  • Правові аспекти взаємодії туристичного підприємства з споживачами туристичних послуг

  • Забезпечення безпеки, захист прав, інтересів та майна туристів

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства

  • Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством

  • Бібліографічний список