Санітарно-епідеміологічні формальності

Правове регулювання туристичної діяльності

Впродовж 1999 р. у Кенії спалахи малярії призвели до епідемії в межах усієї країни. Так званою "гірською малярією" занедужало понад 100 тис. осіб. Ця форма малярії вимагає лікування за допомогою дорогих ліків, тому що традиційні медичні засоби проти неї вже неефективні.

З малярійними та іншими комахами у небезпечних туристичних районах відбувається активна боротьба. Ранком та пізно ввечері всі чагарники біля готелів, ресторанів та інших місць перебування туристів обробляються спеціальними хімічними препаратами.

За даними ВООЗ летальний результат від малярії у туристів, що подорожують в тропічні країни, настає з таких причин:

• необізнаність лікаря в тому, що хворий нещодавно перебував у тропічних країнах;

• некомпетентність туристів або нерозуміння загрози зараження малярією під час подорожі;

• схожість симптомів малярії із симптомами багатьох інших хвороб та невірно поставлений діагноз [70, с. 114].

Туристичні підприємства зобов'язані попереджати туристів про наявність малярії у небезпечних країнах та інформувати про загальні правила профілактики цієї хвороби. Але ефективний захист від малярії залежить від поведінки самих туристів, тому вони обов'язково повинні:

- зібрати максимально повну інформацію щодо захворювання та захисту від нього перед поїздкою в тропічні країни;

Регіони світу, де існує ризик зараження малярією

Рис. 3.18. Регіони світу, де існує ризик зараження малярією

• усвідомлювати, що, не зважаючи на щеплення, вони можуть занедужати, тому що жодні медичні засоби не дають 100% гарантії;

• самостійно додатково потурбуватися про власний захист (не виходити з приміщення у нічний час доби, коли комахи є найбільш активними, носити спеціальний одяг, що захищає від укусів комах, користуватися репелентами - хімічними речовинами, які відлякують комах, мати захисні сітки на вікнах, дверях, навколо ліжка тощо).

Ще у Середньовіччя малярію лікували за допомогою "порошку єзуїтів" - розтертої кори хінного дерева. Цей препарат використовують і зараз. Крім того, хінін входить до складу тоніку, який вживають із джином. Але у багатьох районах земної кулі малярійні комахи стали стійкі до хініну (хлорхініну), тому для профілактики застосовуються інші синтезовані хімічні препарати. Найбільший ризик захворіти малярією існує в країнах Африки, розташованих південніше Сахари.

ВООЗ розробила тризонну систему протималярійної профілактики, що дозволяє підвищити ступінь захисту від хвороби:

• у країнах Латинської Америки, Азії (Бангладеш, В'єтнам, Камбоджа, Лаос, Таїланд), в Океанії (Соломонові острови, Папуа - Нова Гвінея) у комах виявлена міцна стійкість до хлорхініну;

• у країнах Південної Африки, в Азії (Індія, Індонезія, Непал, Пакистан, Філіппіни, Шрі-Ланка), у країнах Близького Сходу (Афганістан,

Саудівська Аравія, Оман, Ємен) спостерігається часткова стійкість комах до хлорхініну;

- в ОАЕ, Єгипті, Марокко, Сирії, Туреччині, Ірані, Іраку, а також у східній та північно-східній частині Китаю поки на спостерігається стійкості комах до хлорхініну [70, с. 115].

Надто важливо, щоб туристи знали, що при найменших симптомах захворювання слід негайно звернутися до лікаря, зробити аналіз крові. Самолікування тільки підсилює хворобу та може призвести до важких наслідків для людини.

Для того, щоб уникнути небезпечних інфекційних захворювань у туристичних подорожах, існують відповідні медико-санітарні правила:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Санітарно-епідеміологічні формальності“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму

  • Загальні питання правового регулювання туризму в світі

  • Правовий статус міжнародних туристичних організацій

  • Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму

  • Законодавче забезпечення туристичної діяльності за кордоном

  • Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму

  • Основні напрями діяльності ЮНВТО

  • Спеціальні комітети ЮНВТО

  • Співробітництво України з ЮНВТО

  • Розділ 3. Туристичні формальності та безпека у туризмі

  • Паспортні та візові формальності

  • Митні та валютні формальності

  • Безпека туристичних подорожей та страхування

  • Санітарно-епідеміологічні формальності
  • Розділ 4. Державне регулювання розвитку туризму в Україні

  • Становлення системи державного регулювання розвитку туризму

  • Нормативно-правове забезпечення державного регулювання туристичної діяльності

  • Візова політика України та Європейського союзу

  • Моделі державного регулювання розвитку туризму

  • Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні

  • Державна реєстрація туристичного підприємства

  • Ліцензування туристичної діяльності

  • Стандартизація та сертифікація туристичних послуг

  • Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

  • Розділ 6. Цивільно-правове регулювання туристичної діяльності в Україні

  • Правові аспекти взаємодії туристичного підприємства з споживачами туристичних послуг

  • Забезпечення безпеки, захист прав, інтересів та майна туристів

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства

  • Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством

  • Бібліографічний список