Вакцинація від чуми ефективна приблизно на 70%, тому щеплення роблять так званій "групі ризику", тобто особам, які працюють у зонах можливої появи хвороби. Імунітет починає вироблятися на десятий день після щеплення. При виникненні чуми серед населення проводять протиепідемічні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію епідемічного осередку.
Жовта гарячка (yellow fever) - вірусне захворювання, що викликає лихоманку та гепатит. Переноситься у більшості випадків комахами. Від цієї хвороби в світі щорічно вмирають кілька тисяч людей. Симптоми: висока температура, м'язовий та головний біль, озноб, втрата апетиту, нудота.
Рис. 3.16. Регіони світу, де існує ризик захворювання жовтою гарячкою
Проведення широких профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема вакцинації, призвело до значного зниження рівня захворюваності, однак за оцінками ВООЗ, щорічно у світі відбувається близько 200 тис. випадків захворювання на жовту гарячку, 30 тис. з яких закінчуються смертю.
Існує спеціальний медичний термін - "зони жовтої гарячки", які включають більшу частину Південної Америки, Африки та Південно-Східної Азії (у цій зоні реєструють також випадки захворювання холерою, малярією, вірусним гепатитом та іншими небезпечними інфекціями).
Країни "зони жовтої гарячки": Ангола, Бенін, Болівія, Бразилія, Бурунді, Венесуела, Габон, Гайана, Гана, Гвінея, Гондурас, Заїр, Камерун, Кенія, Колумбія, Конго, Ліберія, Мавританія, Малі, Нігер, Нігерія, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Руанда, Сенегал, Сомалі, Судан, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того, Тринідад і Тобаго, Уганда, Чад, Еквадор, Ефіопія [28, с. 292].
Для подорожі в кожну з країн названої зони необхідне щеплення: це один укол, який забезпечує імунітет впродовж десяти років, починаючи з десятого дня після вакцинації. Після щеплення видається сертифікат міжнародного зразка, у якому вказуються англійською та французькою мовами відомості про особу, прізвище лікаря, котрий зробив щеплення, дані про вакцину та її виробників. Без сертифіката про щеплення проти жовтої гарячки туриста не допустять до рейсу в небезпечну країну, а будь-які його аргументи про терміновість або невідкладність візиту не таке рішення не впливатимуть.
У країну відвідування без вказаного сертифіката також не пустять або ж, відповідно до Міжнародних медико-санітарних правил ВООЗ від 1969 р., така особа може бути розміщена в карантин-ізолятор на весь інкубаційний період захворювання. При наявності протипоказань до щеплень (вагітність, простудні захворювання) подорож у країни "зони жовтої гарячки" неможлива. Аналогічні попередження туристичне підприємство зобов'язано зробити своїм клієнтам від самого початку підготовки до подорожі у небезпечні країни.
Холера (cholera) - інфекційне захворювання, викликане холерними вібріонами, що проникають через рот у травний тракт здорової людини. Симптоми: нудота, блювота, зневоднювання організму, судоми. Зараження від хворого або вібріононосія через воду, їжу, руки.
За даними ВООЗ, зона поширення холери є наступною:
• в Африці: Ангола, Бенін, Бурунді, Камерун, Чад, Джібуті, Гана, Гвінея, Кенія, Ліберія, Малаві, Мавританія, Мозамбік, Нігер, Нігерія, Руанда, Сомалі, Свазіленд, Танзанія, Того, Уганда, Заїр, Замбія;
• в Азії: Афганістан, Бутан, Камбоджа, Китай, Газа, Індія, Індонезія, Іран, Ірак, Лаос, Непал, Філіппіни, Шрі-Ланка, В'єтнам;
• у Південній Америці: Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Сальвадор, Французька Гайана, Гватемала, Гайана, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Перу, Венесуела;
• у Європі: Албанія, Росія, Україна та інші держави СНД [28, с. 293].
З 1973 р. ВООЗ скасувала вимогу сертифіката про щеплення проти холери через те, що саме щеплення або будь-які інші препарати не забезпечують повного захисту організму від цього захворювання. Окремі спалахи холери відбуваються дуже часто, у деяких країнах вони носять вже катастрофічний характер, призводячи до загибелі кількох тисяч людей.
Малярія (malaria) - інфекційне захворювання викликане протозойними паразитами. Воно передається людині переважно від укусів так званих "малярійних комах". Симптоми: лихоманка, головний біль, озноб, нудота, конвульсії, анемія.
Малярія щорічно викликає 350-500 млн. випадків захворювання та приблизно 1,5-3 млн. смертей, більшість з яких відбуваються у дітей віком до п'яти років. За прогнозами експертів смертність від малярії зросте вдвічі впродовж наступних 20 років. Якщо раніше хворобою заражалися переважно у країнах Екваторіальної Африки, то зараз "чорний список" поповнився країнами Південно-Східної Азії, Полінезії, Південної Америки [28, с. 293].
Рис. 3.17. Регіони світу, де були зареєстровані епідемії холери
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Санітарно-епідеміологічні формальності“ на сторінці 2. Приємного читання.
