Якщо у результаті настання страхового випадку застраховану особу було госпіталізовано та ситуація вимагає присутності його родича, страхова компанія забезпечує йому проїзд, але всі інші витрати, пов'язані з перебуванням родича застрахованої особи, не оплачуються.
Якщо ж у результаті нещасного випадку або хвороби застрахованої особи неповнолітні діти, що подорожують разом з нею, залишилися без нагляду, страховик гарантує організацію та оплату їх дострокового повернення додому.
При оформленні страхового полісу слід обов'язково звернути увагу на розмір страхового покриття. Для поїздок в країни Європейського союзу, згідно Візового кодексу ЄЄ, воно має бути не менше 30 тис. євро на кожну застраховану особу. Для подорожей у екзотичні країни (Таїланд, Малайзія, Індія, Шрі-Ланка), або у віддалені острівні держави (Мальдівські та Карибські острови), а також в ОАЕ, Китай, Японію, Австралію, країни Північної та Південної Америки, рекомендується використовувати страхове покриття не менше 50 тис. дол./євро [108, с. 73].
Якщо турист планує провести свій відпочинок активно, наприклад, кататися на гірських лижах, санях, ковзанах, мотоциклах, водних лижах, займатися дайвінгом, брати участь в аматорських спортивних змаганнях, кататися на тваринах чи займатися іншими активними видами спорту з підвищеним ризиком для життя, це обов'язково має бути враховано у страховому договорі. До страхового стандартного тарифу в такому випадку буде застосована надбавка.
Страховий платіж для громадян, що виїжджають за кордон, залежить від комплексу послуг, запропонованих страховою компанією, суми страхового покриття та країни, куди людина здійснює подорож. На практиці зустрічаються різноманітні ліміти страхового покриття (розмір максимальної страхової виплати) - від 1 тис. до 100 тис. дол. США. Враховуючи досвід туристичного страхування можна визначити такі основні фактори, що впливають на розмір страхового тарифу:
• 1. Вік застрахованого. Страхові компанії передбачають знижки для дітей віком 5-16 років. Для застрахованих осіб, вік яких перевищує 6070 років, тарифи зростають у 1,5-3 рази, оскільки ризик раптового захворювання або нещасного випадку для цієї вікової категорії істотно збільшується.
• 2. Країна поїздки. Мінімальні страхові тарифи встановлюються для країн Центральної та Західної Європи. Для подорожей в інші держави тарифи можуть збільшуватися у 1,5-2 рази. Це пов'язано з високими цінами на медичні послуги та віддаленістю або недоступністю окремих територій.
• 3. Тривалість поїздки. Зазвичай із збільшенням тривалості закордонної подорожі страхова премія в розрахунку на один день страхування туриста пропорційно зменшується.
• 4. Мета поїздки. Страхові компанії, як правило, встановлюють мінімальні тарифи для туристичних подорожей та підвищені - для екстремальних турів, спортивних походів або змагань.
• 5. Спосіб продажу. Як правило, страхові компанії передбачають значні знижки для туристичних груп залежно від кількості застрахованих осіб. З цієї причини дешевшими для клієнтів є страхові поліси, реалізовані через туристичні підприємства.
• 6. Ліміт страхової відповідальності страховика. При збільшенні ліміту страхової відповідальності страховика розмір страхового тарифу в розрахунку на один день відповідно зростає [108, с. 74].
Санітарно-епідеміологічні формальності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Безпека туристичних подорожей та страхування“ на сторінці 5. Приємного читання.
