Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються відповідно до законодавства.
Держава забезпечує захист законних прав та інтересів іноземних туристів відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, а також гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон. У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживає заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, зокрема забезпечує їх евакуацію з країни тимчасового перебування.
У будь-якій закордонній подорожі слід пам'ятати, що з моменту перетину українського державного кордону наш турист стає "іноземним громадянином" та зобов'язаний повністю виконувати вимоги законів, норми і правила тієї країни, яку він відвідує. У туристичній подорожі необхідно також неухильно дотримуватися місцевих законів, поважати народні звичаї та традиції. За рекомендацією Всесвітньої туристичної організації з цими правилами необхідно ознайомитися до початку подорожі [108, с. 68].
Особливості перебування в іноземній державі стосуються майже всього, починаючи від стилю одягу туриста та завершуючи дрібними деталями побуту. Навіть традиційна для європейців "безтурботна" поведінка у мусульманських країнах може сприйматися як така, що ображає релігійні або національні почуття місцевих жителів.
Візьмемо, наприклад, прозаїчну для кожного туриста процедуру фотографування або відеозйомки. У ряді африканських і арабських країн не можна фотографувати адміністративні будинки, поліцейських та осіб у службовій формі, а також жінок. Тому має сенс попередньо ввічливо поцікавитися: чи можна той або інший об'єкт знімати. Зваженим повинен бути і підхід до вибору одягу: в мусульманських країнах міні-спідниці, шорти, прозорі кофти не допускаються, інакше конфліктна ситуація та подальші неприємності туристу будуть забезпечені.
Бажано уточнити місцеві порядки торгівлі. На курортах туристи проводять дуже багато часу в магазинах, намагаючись купити на згадку про країну всілякі товари та сувеніри. Більшість подорожуючих осіб стверджують, що вартість однакових товарів у різних магазинах суттєво різниться. Причина полягає у наступному: при виготовленні виробів використовується як високоякісна сировина, так і сировина низького ґатунку. Хутро та шкіра можуть мати різну якість виготовлення, до золота та інших цінних металів додаються домішки. Якщо існує бажання придбати дорогі товари, то необхідно віддавати перевагу тільки фірмовим магазинам.
Також туристам потрібно знати правила проїзду в громадському транспорті, а також правила дорожнього руху та керування взятим напрокат автомобілем. Взаємини з дорожньою поліцією вимагають особливої уваги, її вказівки треба беззаперечно виконувати. Якщо туриста зупиняє на дорозі поліцейський, не слід відкривати дверцята авто та вибігати йому назустріч (як до українського співробітника ДАІ). Слід зупинитися, трохи опустити скло, руки покласти поверх керма, демонструючи, що в них нічого немає, потім спокійно чекати, коли поліцейський сам підійде до машини.
В жодному разі не варто намагатися, за звичкою, пропонувати поліцейському будь-який хабар, за це можна потрапити у в'язницю. Не слід сперечатися з поліцейським: довести нічого не вдасться, а ймовірність неприємностей збільшиться в багато разів. При загостренні ситуації треба вимагати дозволу зв'язатися з українським посольством або представником туристичного підприємства та подальші дії узгоджувати саме з ними. Завжди слід діяти урівноважено та впевнено, не підвищувати голос та не розхитувати руками. Такі жести можуть бути розцінені поліцейським як погроза та викликати у відповідь застосування зброї [108, с. 69].
У багатьох країнах законами передбачено покарання за "безвинне" знаходження в компанії осіб, які можуть підозрюватися поліцією у здійсненні тих або інших злочинів (контрабанда, продаж наркотиків, вивезення предметів антикваріату тощо). Тому вибір попутників повинен бути дуже уважним, особливо це стосується вихідців з пострадянських країн. При оренді автомобіля в іноземній державі, не слід на дорозі підвозити "голосуючих", не варто також залишати машину відкритою. Краще не зупинятися у безлюдних або небезпечних місцях та не залишати без догляду свої особисті речі та багаж.
Від'їжджаючи у туристичну або екскурсійну подорож, на відпочинок або оздоровлення, турист стикається з цілим рядом проблем, які за збігом обставин можуть призвести до негативних наслідків для його здоров'я та майна, погано вплинути на настрій або враження від поїздки. Перебуваючи у незнайомому середовищі, що істотно відрізняється від місця постійного проживання, він постійно знаходиться під впливом ризикових факторів та обставин. Турист не знає досконало звичаїв, мови, традицій, побуту, не має імунітету від хвороб, поширених у тій чи іншій місцевості, не пристосований до проживання або інтенсивних навантажень у гірських районах, пустелі, тропіках тощо.
У багатьох випадках туристи самі порушують регламентовані правила поведінки, потрапляють у складні ситуації, відстають через неуважність від груп на екскурсіях, відправляються в райони, що не рекомендовані для відвідування туристів, беруть участь у ризикових заходах, купаються в заборонених місцях, відвідують сумнівні розважальні заклади та ін.
Люди цілком природно прагнуть захиститися від небезпеки, яка загрожує їм втратою життя, здоров'я, житла, майна тощо. Протягом усього історичного розвитку суспільство у кожній сфері своєї діяльності стикається із суперечностями між природою та людиною, а також окремими суб'єктами суспільних відносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих подій, які отримали назву "ризики".
На думку С.С. Осадця, поняття ризику пов'язується з усвідомленням небезпеки, загрози, ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, збитку. Нині існує нагальна потреба попереджувати та відшкодовувати збитки, що завдають ризиковані обставини. Без цього неможливо забезпечувати безперервність процесу виробництва матеріальних благ, підтримувати належний рівень життя людей. Відносини, що складаються в суспільстві з цього приводу, мають об'єктивний характер та у своїй сукупності формують зміст категорії "страховий захист" [76, с. 63].
Специфіка цієї категорії зумовлена такими ознаками: випадковістю ризику, незвичайністю заподіяної шкоди, можливістю вираження шкоди в натуральній або грошовій формі, необхідністю попередження або подолання наслідків небажаної події та відшкодування завданих нею збитків. Сутність страхового захисту полягає у нагромадженні та витрачанні грошових ресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання та зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов'язаних з ними втрат.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин метою якого є захист майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), а також доходів від розміщення фінансового або іншого капіталу таких фондів [76, с. 65].
Рис. 3.13. Схема особистого страхування туристів, які виїжджають за кордон
Особисте страхування в туризмі - це вид цивільно-правових відносин між страховою компанією і туристом метою якого є захист його життя, здоров'я та майнових інтересів під час подорожі. Страхування може також здійснюватися туристичними підприємствами, які зазвичай страхують своє майно, транспортні засоби, фінансові ризики тощо. Ці види страхування в туризмі здійснюються у такому ж порядку, що й страхування у інших галузях економіки.
Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства", а також одержали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України. В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені та діють відповідно до Закону України "Про страхування" [67].
Найбільш типові страхові випадки, що трапляються з туристами:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Безпека туристичних подорожей та страхування“ на сторінці 2. Приємного читання.
