Паспортні та візові формальності

Правове регулювання туристичної діяльності

Рис. 3.7. Зразок сторінки даних біометричного паспорта громадянина України для виїзду за кордон

У більшості іноземних країн біометричний паспорт відрізняється від стандартного лише тим, що в його обкладинку вбудований електронний мікрочіп, до якого внесено дані про власника. На чіп копіюють дані, що внесені у паспорт стандартними, друкованими методами, а також вводять додаткову інформацію, таку як відбитки пальців, запис голосу, фотографію сітчатки ока. Такі документи найбільш захищені від підробок та виключають можливість користування ними будь-якою особою, окрім власника.

У світі біометрія з'явилася після теракту в США 11 вересня 2001 року. Біометричні дані допомагають посилити контроль за переміщенням іноземних громадян на території певної держави. Турист, який в'їжджає за кордон, вводить свій паспорт у спеціальний сканер, з'єднаний електронним зв'язком з єдиним комп'ютером, який моментально встановлює його особистість та перевіряє законність перебування в країні.

Абсолютна точність ідентифікації досягається за рахунок того, що турист прикладає свою руку до екрана сканера, а пристрій зчитує та звіряє дані в паспорті з відбитками його пальців. Тобто людський фактор при перевірці особи зводиться до мінімуму.

У багатьох країнах Європи та США на прикордонних пунктах вже встановлено обладнання, яке дозволяє зчитувати персональні дані з електронного мікрочіпа біометричного паспорта. Власники таких документів користуються спеціальними коридорами, через те, що внесення інформації з паспорта у прикордонні системи контролю відбувається практично миттєво, на відміну від внесення інформації з паперового носія.

Країни світу в яких введено біометричні паспорти

Рис. 3.8. Країни світу в яких введено біометричні паспорти

Вищезгадані країни визначили біометричну ідентифікацію тих. хто перетинає кордон, як стратегічний напрям на найближчі роки. Таким чином, відсутність або наявність біометричного паспорта у людини може виявитися у майбутньому ще одним визначальним критерієм надання дозволу на відвідування цих країн або відмову в його одержанні. Зазначимо, що вимога переходу на використання біометричних паспортів є однією з умов скасування Шенгенських віз для громадян України.

Крім звичайних паспортів тієї або іншої держави у міжнародних подорожах можуть використовуватися нестандартні документи, хоча вони не завжди надають їх власникам право вільно подорожувати всіма країнами світу.

Паспорт громадянина світу або "Паспорт Нансена". Історія цього документа пов'язана з Лігою Націй та ініціативою Ф. Нансена щодо заміни національного закордонного паспорта іншим документом з метою полегшення пересування біженців та осіб, які втратили свої документи під час військових конфліктів. "Нансенівські паспорти" - це тимчасові посвідчення особи, уведені для біженців та осіб без громадянства Лігою Націй. Вони видавалися у 30-х рр. XX ст. на підставі спеціальної Женевської угоди 1922 р. Нині паспорт громадянина світу видається всім бажаючим організацією "World Service Authority)), офіси якої розташовані у Вашингтоні та Шанхаї.

Слід пам'ятати, що сьогодні цей документ визнається тільки кількома країнами: Буркіна-Фасо, Еквадором, Мавританією, Того, Танзанією, Замбією. Тому слід обережно ставитися до рекламних оголошень, що пропонують за велику плату виготовити такий паспорт, власнику якого нібито дозволено їздити за кордон у будь-яку країну без віз та інших дозволів.

Паспорт Організації Об'єднаних Націй. ООН видає своїм співробітникам щось подібне до паспортів, на блакитній обкладинці яких написано слово "Laissez-Passer". Документ надає право безвізового в'їзду в країни, що є членами цієї організації. На практиці паспорти ООН використовуються тільки особами, які відвідують різноманітні міжнародні конференції або беруть участь у короткострокових службових відрядженнях. З 2013 р. нові паспорти ООН містять електронні чипи з усією необхідною інформацією про власника, яку зможе швидко зчитати комп'ютер.

Паспорт Ватикану. Паспорт Ватикану - найпомітніший та найдорожчий на вигляд. На його шкіряній обкладинці золотом вкарбовані схрещені ключі святого Петра та папська тіара. На відміну від інших паспортів, у ватиканському не зазначено прохання до офіційних осіб надавати його пред'явнику всіляке сприяння. Ватиканський паспорт прирівнюється до дипломатичного. Щоб одержати такий паспорт треба стати кардиналом або, виконуючи доручення Папи Римського, здійснювати ділову подорож у справах римсько-католицької церкви.

Паспорт Мальтійського ордену. За елегантністю паспорт Мальтійського ордену майже не поступається паспорту Ватикану. Він має обкладинку із червоної шкіри з тисненим білим мальтійським хрестом та написом: "Суверенний військовий орден Мальти". Паспорт Мальтійського ордену надає право безвізового в'їзду в понад 30 держав світу, але віза потрібна для в'їзду в такі країни як США, Канада, Австралія.

Хоча Мальтійський орден і не має суверенної території, його лицарі користуються великою повагою: вони обов'язково філантропи, які, аналогічно представникам Міжнародного Червоного Хреста або мусульманської організації "Білий Півмісяць", фінансують важливі благодійні програми. Членам усіх цих організацій і зараз видаються такі паспорти, що дозволяє їм працювати на благо людства, не "прив'язуючись" до конкретної країни.

Паспорт почесного консула видається урядами таких держав, як Монако, Ісландія, Сан-Марино, Туреччина, Австрія, Мальта так званим "друзям" своєї країни, серед яких політичні та громадські діячі, а також бізнесмени та меценати, що надали країні суттєву фінансову допомогу або спонсорували великі спортивні заходи.

Камуфляжні паспорти - це паспорти вже неіснуючих країн (Британська Гайана, Британський Гондурас, Бірма, Датська Гайана, Нова Каледонія, Родезія, Занзибар, Британська Вест-Індія, Нідерландська Іст-Індія, Цейлон, Верхня Вольта). Термін дії таких паспортів - десять років, отже ці документи є своєрідною реліквією та майже не використовуються.

Аналогічна ситуація з Белізським паспортом. Відповідно до прийнятого у 1985 р. закону, держава Беліз (країна Британської Співдружності в Центральній Африці) пропонує щедрим інвесторам отримати громадянство та паспорт, що нібито надає право на подорожі до 80 країн. Внесок становить 15 тис. дол. США на заявника та 25 тис. дол. США на його сім'ю. Оскільки посольства Белізу в Україні або в державах колишнього СРСР немає, то за паспортом треба їхати в країни, де така установа функціонує.

Римська конференція ООН з міжнародного туризму та подорожей рекомендувала урядам країн використовувати такі універсальні підходи до паспортних формальностей:

• децентралізувати паспортні служби;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання туристичної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Паспортні та візові формальності“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правові основи міжнародного туризму

  • Загальні питання правового регулювання туризму в світі

  • Правовий статус міжнародних туристичних організацій

  • Форми міжнародного співробітництва у сфері туризму

  • Законодавче забезпечення туристичної діяльності за кордоном

  • Розділ 2. Всесвітня туристична організація (ЮНВТО) як основний регулятор міжнародного туризму

  • Основні напрями діяльності ЮНВТО

  • Спеціальні комітети ЮНВТО

  • Співробітництво України з ЮНВТО

  • Розділ 3. Туристичні формальності та безпека у туризмі

  • Паспортні та візові формальності
  • Митні та валютні формальності

  • Безпека туристичних подорожей та страхування

  • Санітарно-епідеміологічні формальності

  • Розділ 4. Державне регулювання розвитку туризму в Україні

  • Становлення системи державного регулювання розвитку туризму

  • Нормативно-правове забезпечення державного регулювання туристичної діяльності

  • Візова політика України та Європейського союзу

  • Моделі державного регулювання розвитку туризму

  • Розділ 5. Правові аспекти заснування та функціонування туристичних підприємств в Україні

  • Державна реєстрація туристичного підприємства

  • Ліцензування туристичної діяльності

  • Стандартизація та сертифікація туристичних послуг

  • Правове регулювання кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства

  • Розділ 6. Цивільно-правове регулювання туристичної діяльності в Україні

  • Правові аспекти взаємодії туристичного підприємства з споживачами туристичних послуг

  • Забезпечення безпеки, захист прав, інтересів та майна туристів

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичного підприємства

  • Специфіка укладання договорів з іноземним туристичним підприємством

  • Бібліографічний список