Розділ «ШВЕЦІЯ»

Рельєф країни висотній, північно західна частина країни гірська і обрамлена зі сходу широким плато, на півдні рельєф рівнинний та багатий на ріки та озера. Більша частина країни вкрита лісами, на півночі значні території займає тундрова зона Шведської Лапландії. Берегова лінія сильно зрізана і складається з острівних груп.

Рельєф Південної Швеції переважно низинний і покритий льодовиковими відкладеннями з часів льодовикового періоду. На півночі і в центрі, уздовж кордону з Норвегією, розміщені високі гори, які поступово знижуються до сходу.

Орні земля складають 7% території країни, постійні пасовища - 1%, ліси та лісиста місцевість - 68%, гори - 16%, інші угіддя - 8%.

Ріки течуть із заходу на схід, впадаючи в Ботнійську затоку. В країні чимало озер, вони займають близько 9% території Швеції. Здебільшого вони виникли внаслідок загачення річок льодовиковими відкладеннями. Найбільші озера - Ванерн і Ваттерн.

Швеція багата на хвойні ліси. Шведські хвойні та змішані ліси забезпечують сировиною високорозвинуті галузі деревообробної промисловості - лісопильну, целюлозно-паперову та меблеву. Швеція є значним експортером продуктів деревообробної промисловості на світовий ринок.

Клімат Швеції - помірний, перехідний від морського до континентального. Завдяки теплій течії Гольфстрім Швеція має набагато м'якший клімат, ніж інші країни на цій самій широті. Стокгольм, столиця Швеції, знаходиться майже на тій же широті, що й південна частина Гренландії, однак середні температури січня від 0 до -5°С на півдні, від -6 до -14 °С на півночі, червня від +17°С на півдні, до +10°С на півночі. Опади від 500-700 мм на рік (на рівнинах) до 1500-2000 мм (в горах). Рівень опадів поблизу Гетеборга - 700 мм, на сході - до 600 мм. Снігу випадає небагато. На крайній півночі Швеції зима тривала і морозна, а літо сонячне і прохолодне,

Взимку у Швеції можна займатися фігурним катанням, катанням на лижах, як гірських, так і звичайних, популярними видами спорту на всій території Швеції, а особливо на лижних курортах. Різновидами водних розваг можуть бути катання на каное як по спокійних озерах, так і північних бурхливих ріках. Можна також порибалити у місцевих водоймах, здійснити чудові велосипедні та кінні прогулянки. На всьому східному узбережжі можна займатися популярним видом спорту - дайвінгом, тут можна також плавати поруч з морськими котиками. Відпочинок в Швеції - це ідеальний відпочинок для всієї сім'ї, дітям буде цікаво відвідати розважальні парки, атракціони та зоопарки.

Завдяки субмеридіальному напряму, на півночі і півдні Швеції - різкі перепади температур і протяжності дня. 15% країни розташовано за Північним полярним кругом, північніше 55° північної широти. Проте гірська система захищає Швецію від впливу Атлантичного океану. Тепла течія Гольфстрім пом'якшує клімат.

Господарство

Швеція - високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим сільським господарством. Шведська економіка відзначається високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1%, а у світовій торгівлі перевищує 2% (при кількості населення, що дорівнює близько 0,2% населення земної кулі).

Основними природними багатствами країни є ліс (за запасами деревини посідає перше місце в Західній Європі), залізна руда, гідроенергія (друге місце в Західній Європі). Швеція має запаси уранової сировини, достатні для забезпечення ядерної енергетики.

Основні галузі промисловості: целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь - багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування). Швеція посідає третє місце у світі за виробництвом целюлози, п'яте - за видобутком залізної руди. Розвинуті хімічна, харчова, лісопильна, текстильна, взуттєва промисловість.

В країні виробляється електроенергія, деревна маса, папір і картон, чавун, сталь, прокат чорних металів, цемент, синтетичні смоли і пластмаси, автомобілі - легкові, вантажні та автобуси.

Високорозвинуте, механізоване сільське господарство з надлишком забезпечує потребу країни в основних видах сільськогосподарської продукції. Переважають фермерські господарства. Головна галузь - м'ясо-молочне тваринництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки. Близько половини виготовлюваної продукції і значна частина продукції сільського господарства експортується.

Приватні фірми виробляють близько 90% продукції, причому 50% продукції та експорту припадає на інженерний сектор. Сільське господарство займає лише 2% ВВП і 2% внутрішнього ринку праці. Проте за останні роки ця надзвичайно позитивна загальна картина була дещо затьмарена бюджетними труднощами, високим рівнем безробіття і поступовою втратою конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Швеція гармонізувала свою економічну політику з нормами ЄС, до якого вона приєдналася на початку 1995 року. ВВП у 2001 році становив 4%.

Швеція переважно експортує продукцію машинобудування (35%), папір і картон (перше місце в світі), целюлозу і залізну руду (друге місце), деревину і пиломатеріали (четверте місце), хімікати. Партнерами по експорту є країни ЄС - 55% (Німеччина - 11%, Велика Британія - 10%, Данія - 6%, Фінляндія - 5%, Франція - 5%), США - 9%, Норвегія - 8%.

Імпортує машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство, хімікати, автомобілі, харчові продукти, одяг. Партнери по імпорту: ЄС - 67% (Німеччина - 18%, Велика Британія - 10%, Данія - 7%, Франція - 6%), США - 6%, Норвегія - 8%.

На початку минулого століття Швеція була переважно аграрною країною, однією з найбідніших у Європі. Однак завдяки багатим внутрішнім запасам залізної руди, лісам та гідроенергії, талановитим інженерам і кваліфікованим робітникам стала можливою швидка індустріалізація, що перетворила Швецію на державу з сучасним рівнем добробуту. Особливо прискорився економічний розвиток у повоєнний період, до середини 1970-х років, коли шведська експортна промисловість відзначалася високою конкурентоспроможністю. У другій половині 1980-х років Швеція відчувала великий дисбаланс на макроекономічному рівні, що призвів до стрімкого підвищення цін і видатків, а також до росту дефіциту державного бюджету.

На початку 1990-х років Швеція зазнала найбільшого з 1930-х років економічного спаду. Завдяки широкій програмі заходів загальнобюджет-ний дефіцит було скорочено більше ніж на 10 % ВВП 1994 року, і вже в 1998 році отримали надлишок у розмірі 2,5 % ВВП. Такого якісного стрибка не знає жодна з країн ОЕСР.

Зміцнення бюджету супроводжувалося значним поліпшенням макро-економічних показників. Зменшилися відсоткові ставки на довгострокові позики. Різниця у відсоткових ставках порівняно з іншими європейськими країнами скоротилася до 0,4 відсотка. Темпи інфляції як і раніше низькі і сталі, а продуктивність праці і виробництва значно зросли після знецінення шведської крони у 1992 році.