Стахіс
Ця трав'яниста рослина родини ясноткових росте кущем висотою до 60 см, зовні нагадує м'яту. У ґрунті на глибині 10-20 см залягають кореневища, які в горизонтальному напрямку поширюються до 50-60 см.
На коренях формується велика кількість (до 300 шт. на одному кущі) вегетоподібних коричнево-червоних бульб масою 1-3 г. Маса 1000 бульб — 1500 г.
Бульби стахісу за смаком подібні до артишку. Вони містять білкові і мінеральні речовини (солі калію, кальцію, магнію, заліза, натрію та ін.), жир і вітаміни. До складу його вуглеводів входить полісахарид стахюза, що легко засвоюється організмом, але дуже рідко зустрічається в інших рослинах.
У зрілих бульбочках практично відсутній крохмаль, тому це цінний продукт харчування при захворюванні цукровим діабетом. Бульбочки зменшують вміст цукру в крові, нормалізують кров'яний тиск, заспокійливо діють на нервову систему, лікують шлунково-кишкові хвороби.
Стахіс — цінний дієтичний продукт харчування. В їжу бульби стахіса використовують сирими, відварюють у воді чи підсмажують як картоплю, включають до складу овочевих супів, подають як гарнір до м'яса і риби. Крім того, бульбочки солять, маринують подібно до огірків. Висушені розмелюють на борошно і додають до тіста, соусів, підлив. Молоді листки використовують для приготування салатів.
Шкірка в бульбочках настільки тонка, що очищати її немає потреби. При бажанні очистити, слід вимити бульбочки, посипати сіллю, покласти в рушник і злегка потерти, тоді шкірка легко відстає і видаляється при промиванні водою.
Батьківщиною стахісу вважають тропічні або субтропічні гірські райони Китаю. Здавна його широко вирощують в Китаї, Монголії. Пізніше поширився в Європу до Франції, Італії, Бельгії, Англії. В Україні це малопоширена культура. Вирощують в основному на присадибних ділянках. Урожайність бульб — 55-60 ц/га.
Стахіс відноситься до холодостійких культур. Навесні бульби викопують і використовують як насіння. Вимогливий до вологи, особливо в період інтенсивного наростання вегетативної маси і формування бульбочок. Тіньовитривала рослина. В умовах сухого і жаркого клімату формуються дрібніші бульбочки. Добре росте на будь-яких ґрунтах, високі врожаї дає на родючих чи добре удобрених, легких за гранулометричним складом, з достатніми запасами вологи ґрунтах. Вегетаційний період 130-150 днів.
Бульбочки починають формуватися з середини серпня. Тому викопують їх якнайпізніше — у жовтні. Передчасне збирання знижує врожайність. Рослини в рядках підкопують і відбирають бульби від столонів. їх підсушують і зберігають в сухому приміщенні.
Частина бульбочок, що залишається в ґрунті і перезимовує, може забезпечити добрий урожай на цьому полі і на другий рік.
Розділ 5. Олійні культури
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Батат“ на сторінці 2. Приємного читання.
