Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

Технології побічної продукції тваринництва

Прісно-сухе консервування – спосіб, при якому шкурки після знімання висушують без застосування консервуючи речовин. В нормальних умовах законсервовані таким способом шкурки стійкі до дії гнилісних бактерій. Такі шкурки зручно сортувати, легко оглядати стан волосяного покриву і міздри. Однак при температурі 15-20°С і підвищеної вологості повітря (вище 85%), міздра починає гнити. Шкурки прісно-сухого консервування важко зберегти від уражень молі, шкіроїдів і гризунів.

Мокросолоне консервування – засолка шкурок кухонною сіллю, до якої додають антисептики. Однак застосувати цей спосіб для консервування хутрової сировини не рекомендується, тому що волосяний покрив стає мокрим, злипається, засмічується сіллю та брудом. Якість волосу, пружність завитків. їх форму, рисунок та інші показники частіше за все визначити не можливо.

Шкурки консервують: від собак – прісно-сухим. сухо- та мокросолоним способами: від кроликів – прісно-сухим способом з наступним розрізом посередині черева: від лошат – прісно-сухим і сухосолоним: від телят – прісно-сухим і сухосолоним: від ягнят та козенят – прісно- сухим і сухосолоним.

Сушіння шкурок. По завершенню соління шкурки струшують віл залишків солі, змітають м'якою щіткою та направляють на сушіння. Шкурки сушать в тіні або під навісом на дерев'яних жердях діаметром 10-20 см в добре провітрюваному місці. Спочатку їх розвішують мізлрою доверху, а потім – волосом. За сушкою шкурок ретельно слідкують: в разі пересушування вони дають ломину, а недосушуванні – прілість.

Категорично забороняється сушити шкурки під прямими сонячними променями, а також на мотузці або проволоці. При сушці шкурок на жердях їх періодично пересовують, даючи можливість висохнути тій частині шкурки, яка дотикається до жерді.

Різні ділянки шкур прийнято називати топографічними і кожний з них має свою назву. Властивості кожної ділянки мають свої особливості. що визначає їх використання. На відміну від шкур великої рогатої худоби хутряні шкурки мають інші топографічні ділянки, що пов'язано з особливостями їх волосяного покриву (рис. 22).

Топографія хутряної шкурки

Рис. 22. Топографія хутряної шкурки

1 – отвори очей; 2 – вуха: 3 – грудка; 4 – передні лапи; 5 – лопатка; 6 – задні лапи; 7 – хвіст: 8 – репка; 9 – огузок; 10 – хребет, 11 – черево; 12 – загривок; 13 – шия.

Наступний розділ:

Шубні та хутрові овчини

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія виробництва шубно-хутрової сировини“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Загальні відомості про побічну продукцію тваринництва, птахівництва та бджільництва

  • Готова та основна сільськогосподарська продукція

  • Характеристика супутньої і побічної продукції та відходів виробництва, як економічна доцільність безвідходних технологій у тваринництві

  • Ветеринарно-санітарні вимоги до обробки тваринницької сировини

  • Технологія обробки, консервування та зберігання шкіряної сировини, отриманої при забої сільськогосподарських тварин

  • Загальні принципи зняття шкур, їх обробка та консервування

  • Первинна обробка шкур

  • Види шкіряної сировини та їх характеристика

  • Шкури коней, віслюків, мулів та лошаків

  • Шкури свиней

  • Шкури овець і кіз

  • Оцінка якості шкіряної сировини

  • Дефекти шкіряної та шубно-хутрової сировини

  • Клеймування шкіряної та хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини
  • Шубні та хутрові овчини

  • Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки

  • Сировина з рогів та ратиць

  • Технологія первинної обробки крові та виробництво сухих кровопродуктів

  • Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів

  • Технологія отримання ендокринно-ферментної та спеціальної сировини з сільськогосподарських тварин

  • Класифікація та промислова цінність ендокринно-ферментної та спеціальної сировини

  • Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини

  • Маркування, пакування, умови та режими зберігання і транспортування відповідно до вимог ДСТУ 4495:2005 Сировина ендокринно-ферментна та спеціальна. Технічні умови

  • Кишкова і сичужна сировина: первинна обробка та оцінка її якості

  • Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги

  • Обробка консервованих кишок-сирцю у фабрикат

  • Технологія первинної обробки сичугів. Сортування, зберігання та транспортування сичужної сировини

  • Жир-сирець сільськогосподарських тварин і птиці

  • Хімічний склад жиру-сирцю. Тригліцириди: температура плавлення та температура застигання

  • Органолептичні та фізико-хімічні показники жирів деяких сільськогосподарських і диких тварин

  • Кістковий жир: отримання та застосування

  • Побічні продукти в бджільництві: технологія їх отримання та використання

  • Підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур внаслідок запилення бджолами

  • Гній та пташиний послід – відходи тваринницьких підприємств (отримання, зберігання, обробка та використання)

  • Вермикомпостування – технологія отримання біогумусу на основі посліду птиці