Розділ «1.3.3. Класифікація і характеристика експертних методів»

проведення другого (іноді третього і четвертого) туру анкетування;

усереднювання результатів оцінки.

При значній різниці думок проводиться додатковий тур голосування. Значення показника береться за максимальне, якщо за нього подано не менше 70% голосів. При невиконанні цієї умови за максимально допустиме значення береться середнє з 50% найбільших значень рімакс, за мінімальне допустиме значення — середнє з 50% найбільших значень значення використовуються експертами при визначенні оцінок показників якості К.

Для визначення експертами виду залежностей (і) між значенням показників Р; і їх оцінками К нерідко використовується "метод головний точок". Необхідність його використання обумовлена тим, що розділення процедури оцінки на декілька етапів спрощує роботу експерта і дозволяє йому дати оцінки деяким характерним крапкам, виходячи з яких можна побудувати модель дійсної величини.

"Метод головних точок" залежно від їх числа має декілька різновидів.

"Метод трьох головних крапок" — заснований на розділенні значень показників Р; на максимальне, мінімальне, середнє значення і визначенні значень оцінок Р; у цих точках. Інтервал шкали між максимальною і мінімальною точками задається заздалегідь (шкали 0—1 або 0—10). У завдання експерта входить також визначення тенденції залежності в інтервалі між головними точками і побудова графіка. Після цього від графічної залежності можна перейти до аналітичної формули для розрахунку оцінок показника якості Кі "Метод трьох головних точок" дозволяє розробити лише наближену модель оцінки.

"Метод семи головних крапок" — метод оцінки за семибальною шкалою оцінки показників, значення яких визначені експериментальним або розрахунковим шляхом, а також органолептичним методом.

Семибальна шкала є рівномірною, тобто при переході від одного класу якості до іншого оцінка міняється на один бал. Ці шкали знайшли широке застосування, особливо при органолептичній оцінці. Для отримання точніших результатів слід перейти до визначення виду залежності між оцінками і балами.

Для полегшення роботи експерта в пояснювальній записці до анкети наводять п'ять графіків. Експерт вибирає криву (або комбінацію кривих), яка найкраще, на його думку, відображає характер залежності і Потім кожному клас якості призначається оцінка відповідно до характерів залежності і значеннями показників якості. При цьому доцільно користуватися числами в інтервалі 0—10, кратними 0,5, причому клас "найвища якість" отримує оцінку 10.

Таким чином, графік, побудований експертом, характеризує залежність між абсолютними значеннями показників Рі та їх оцінками К;, а для показників, що оцінюються органолептичними методами, — між класами якості та їх оцінками.

На закінчення проводиться обговорення отриманих результатів, їх обробка і аналіз. Для показників, які визначаються вимірювальним і розрахунковим методами, бажано дати аналітичний опис кривих, що дозволяє розрахувати оцінку для будь-яких значень показників.

Застосування "методу головних точок" дає можливість здійснювати угрупування і класифікацію показників за видами залежності.

Визначення комплексних показників якості здійснюється двома видами методів:

методами комплексної оцінки якості зразків товарів;

методами побудови моделей комплексних показників якості.

Методи комплексної оцінки якості мають два різновиди — експрес-метод і методи руху за рівнями без підготовки і з підготовкою.

Експрес-методи комплексної оцінки якості зразків товарів засновані на визначенні комплексного показника якості шляхом аналізу значень окремих одиничних показників і зовнішнього вигляду без попередньої їх оцінки і з урахуванням коефіцієнтів вагомості.

При використанні цих методів необхідно врахувати, що граничною кількістю оцінюваних показників навіть для висококваліфікованого експерта є 7—9 показників, розташованих на одному рівні ієрархії, які складають досить однорідну групу. Крім того, експерти повинні враховувати важливість окремих показників за допомогою коефіцієнтів вагомості, взаємозв'язок між ними, а також розглядати якість товару як систему.

Метод руху за рівнями без підготовки є комплексом операцій, які здійснюються послідовно, з поступовим підвищенням рівня. При цьому аналіз починається від нижнього рівня дерева показників. З врахуванням значення показників нижнього рівня експерт дає оцінку показникам вищерозміщеного рівня. Ці операції повторюються з підвищенням рівня до тих пір, поки не буде досягнутий верхній рівень — комплексна (узагальнена) оцінка якості.

Метод руху по рівнях з підготовкою заснований на попередньому визначенні експертами коефіцієнтів вагомості показників якості та їх оцінок. При призначенні комплексних оцінок експерту відомі середні значення коефіцієнтів вагомості та оцінки одиничних показників. Процедура визначення комплексних показників аналогічна процедурі методу руху за рівнях без підготовки.