Розділ «1.3. Основні експертні методи»

1.3.1. Критерії вибору експертних методів

Методи товарної експертизи — це способи теоретичного або практичного дослідження товару з метою одержання результатів експертизи.

Під час проведення експертизи визначають критерії методу, який використовується в процесі аналізу та оцінки властивостей товарів. Вони поділяються на загальні і конкретні.

Загальні критерії ґрунтуються на сучасних, існуючих у суспільстві якісних і кількісних градаціях та уявленнях про товар.

Конкретні критерії — ґрунтуються на даних нормативної національної і міжнародної документації, яка характеризує якість продукції, що випускається.

Залежно від мети і об'єкта досліджень застосовують загальні для всіх видів експертиз методи і властиві для окремих видів експертиз. Методи дослідження мають специфічний характер для санітарно-гігієнічної, фітосанітарної, екологічної експертиз і розглядаються у відповідних главах, в цьому розділі розглянемо методи товарної експертизи.

Залежно від мети експертизи або вибраних для аналізу показників в процесі експертизи можуть застосовуватися один або кілька різних критеріїв. Наприклад, під час експертизи споживчих властивостей нових видів товарів експерти формують ціннісні шкали у вигляді рядів базових зразків. Цей специфічний вид критеріїв являє собою товари або продукти-аналоги, які розташовані за принципом послідовності рівня якості. Товари поділяються на групи, які поєднуються з баловою шкалою оцінки.

Методи проведення експертизи можуть бути згруповані за різними підставами. Першою підставою класифікації є різниця в готовності об'єкта нових видів товарів на різних стадіях його розробки: технічного завдання, проектної (нормативної) документації, дослідного зразка або партії, виробничого зразка, серійного виробу. Друга підстава для класифікації методів — це особливості підходу спеціалістів до вирішення поставлених завдань і набір засобів, використаних для їх вирішення.

1.3.2. Загальна класифікація і характеристика методів проведення експертизи

Органолептичний метод

Органолептичний метод ґрунтується на використанні інформації, яку отримують в результаті аналізу відчуттів, сприйнятих органами чуття — зору, слуху, нюху, дотику і смаку. При цьому органи чуття людини виконують роль приймачів і перетворювачів певної інформації.

Органолептичний метод простий, не потребує складної апаратури. Він знайшов широке використання і є одним з основних при оцінці якості товарів. Застосовується при контролі якості сировини, напівфабрикатів, готових продуктів на харчових підприємствах, в торговельних підприємствах, при перевірці якості на всьому етапі товаропросуванні; в процесі проведення експертизи якості з метою ідентифікації, визначення споживчих властивостей товару, під час сертифікації, для визначення безпечності продукції з метою видачі гігієнічного сертифіката, сертифіката відповідності тощо.

Для харчових продуктів (виноградних вин, чаю, кави тощо) органолептичний метод дослідження має вирішальне значення в оцінці якості, особливо при визначенні смаків, присмаків, запахів, їх відтінків, консистенції. Наприклад, визначення якості чаю ґрунтується на органолептичній оцінці, його застосовують титестери (повинні мати глибокі знання, відповідний досвід, особливий талант, надзвичайно тонкий нюх і добре розвинутий смак. Ця професія вимагає акуратності, точності, особливих фізичних здібностей.).

При підготовці спеціалістів для проведення сенсорного аналізу і дегустацій необхідно врахувати їх індивідуальні фізіологічні можливості і побудувати правильно спеціалізоване навчання. Дослідження індивідуальних можливостей групи людей, проведені М.А. Ніколаєвою і П.Н. Парамоновою показали правильне відчуття смаку у 70% обстежених. Близько 25% обстежених плутали солоний і кислий смаки. Смаковий "дальтонізм" було виявлено у 5-10% обстежених.

Органолептичний метод ніколи не втрачає свого значення. За допомогою складних лабораторних методів дослідження неможливо визначити дуже незначні кількості різних хімічних речовин продуктів, які в сполученні створюють складний і характерний смак, запах, аромат, букет.

Але основним недоліком органолептичного методу є суб'єктивність. Для її зниження застосовують методи кількісної оцінки показників. Згідно з класифікацією Д.Є. Тільгнера залежно від поставлених завдань вони поділяються на наступні групи:

- методи виявлення якісних відмінностей;

- оцінки часткової і загальної якості;

- методи споживчих оцінок.