Розділ «2.4. Особливості експертизи смакових товарів»

Експертиза товарів


2.4.1. Проведення експертизи смакових товарів


Особливості приймання. Горілка, лікеро-горілчані вироби, коньяк, інші міцні напої, вино, шампанське, пиво, мінеральні води і безалкогольні напої, які надійшли у відкритій тарі, в закритій непошкодженій тарі з ознаками витікання або бою, в закритій пошкодженій тарі приймаються за кількістю і зовнішнім виглядом (закорковування, етикетування, витікання) в момент вивантаження з представником постачальника або іншої організації.

У договорі може бути передбачено, що при виявленні покупцем (отримувачем) бою пляшок, він зобов'язаний зберігати їх горличка з корком до приїзду представника постачальника (відправника).

При виявленні отримувачем в горілці і лікеро-горілчаних виробах сторонніх включень у посуді з непошкодженим закорковуванням протягом 10 днів з дня надходження постачальник (виробник) зобов'язаний замінити на вимогу покупця (отримувача) забраковану горілку або переробити її. Постачальник (виробник) несе відповідальність за випадіння винного каменю, помутніння лікеро-горілчаних виробів, коньяку, інших міцних напоїв, вина, помутніння шампанського і витікання мінеральних вод, якщо буде підтверджено в порядку, передбаченому інструкцією, що вони зберігались в належних умовах, з дотриманням вимог стандартів або технічних умов і час зберігання не перевищує гарантійних термінів. Постачальник (виробник) має право перевірити дотримання умов зберігання товарів торговими підприємствами.

Відбір проб. Для перевірки якості чаю, а також відповідності тари, пакування і маркування вимогам діючого стандарту від кожної партії з різних місць відбирають 5 % ящиків з чаєм, але не менше двох тарних місць. З різних місць кожного відібраного ящика відбирають для дослідження однакову кількість пачок, коробок або чайниць з чаєм загальною масою нетто від усіх ящиків 1,2 кг. Після ретельного перемішування відбирають пробу масою 0,5-0,6 кг, яку використовують для визначення феродомішок. Залишену частину проби ділять на дві. Одну використовують для досліджень, а з другої виділяють 0,05 кг для арбітражного аналізу. їх вкладають в банку, опечатують і етикетують. Якщо чай не відповідає вимогам стандарту, проводять повторний відбір проб з інших ящиків партії. Результат повторної перевірки є кінцевим і розповсюджується на всю партію.

Пробу кави відбирають шляхом відкривання різних місць партії в кількості 5 % ящиків, але не менше двох. Із відібраних зразків відбирають після ретельного перемішування 250-500 г. Зразок розміщують в чисту суху металеву або скляну банку з кришкою, опечатують або опломбовують, етикетують (ГОСТ 6805-66).

Пробу солі для аналізу відбирають від партії в дрібній розфасовці — з кожного вагону або з кожних 20 т з різних місць цілими пакувальними одиницями (коробками, пакетами і мішками). Із партії в великому пакуванні пробу складають з окремих виїмок, взятих щупом від 5 % мішків даної партії, але не менше ніж з 5 мішків. Із кожної партії йодованої солі, на яку складається сертифікат, відбирають не менше 3 проб. Від партії солі, завантаженої у вагон без пакування (навалом), пробу складають з окремих виїмок, взятих щупом з кожного вагона в шести різних місцях (всередині і по краям). Кожну виїмку солі відбирають в кількості 0,5 кг. Маса середньої проби повинна бути для солі "Екстра", "Мелена" (помелів № 0, 1 і 2), "Подрібнена" або "Зернова" — 1,5 кг; для молотої солі помелу № 3 — 2,25 кг. Середню пробу ділять на три рівні частини, розміщують в чисту суху скляну банку або пляшку і герметично закривають, етикетують. Одна проба передається до лабораторії для аналізу, друга зберігається на випадок арбітражного аналізу, а третя передається виробнику (ДСТУ 4886.1:2007).

Для визначення якості, наприклад, листа лаврового на відповідність вимогам діючого стандарту з різних місць партії відбирають певну кількість транспортних одиниць. Від неупакованого лаврового листа відбирають не менше 10 точкових проб. Від кожної відібраної пакувальної одиниці відбирають не менше двох точкових проб по 100 г. Від кожної відібраної одиниці для контролю якості фасованого лаврового листа відбирають один пакет від кожних повних і неповних 100 пакетів. Складають об'єднану пробу масою 1 кг, з якої виділяють 150 г для досліджень (ГОСТ 17594-81).

Для перевірки якості безалкогольних напоїв, квасу і сиропу, розлитих в пляшки, відбір одиниць продукції у вибірку проводять згідно стандарту. Для визначення повноти наливу від партії відбирають вибірку об'ємом 10 пляшок. При наявності дефектних пляшок у вибірці більше або якщо вони дорівнюють бракувальному числу, а також при невідповідності якості незалежно від пакування, партія бракується. З вибірки для контролю стійкості кольору, аромату і смаку відбирають по 2 пляшки. Решту пляшок об'єднують, змішують і в середній пробі визначають інші показники якості. Для проведення аналізу пляшки з пробою зберігають при температурі від 0 °С до 5 °С не більше 24 годин (ДСТУ 4856:2007).

Для перевірки якості пива, розлитого в пляшки, вибірку відбирають згідно стандарту. Для визначення повноти наливу від партії пива, розлитого в пляшки, відбирають вибірку об'ємом 10 пляшок (ДСТУ 4856:2007).

Проби лікеро-горілчаних виробів відбирають від кожної однорідної партії. Середній зразок партії складають з 10 пляшок, відібраних з різних місць партії і з різних ящиків. Пробу перемішують і відбирають середній зразок у кількості 2 л. Розливають в пляшки по 0,5 л. Горличко кожної пляшки з середньою пробою обгортають, зав'язують шпагатом, кінці якого опломбовують і опечатують. Дві пляшки по 0,5 л з актом відбору проб направляють до лабораторії для арбітражного аналізу, а дві пляшки зберігають протягом одного місяця на випадок необхідності проведення контрольного аналізу (ДСТУ 4164-2003, 4165-2003, 5043:2008).

Вина, виноматеріали, коньяк і коньячні спирти приймаються партіями. Для контролю якості проби відбирають від кожної транспортної одиниці і складають загальну пробу 5 л. Для фасованої продукції обсяг вибірки складає 20 пляшок. Проби розливають у 8 пляшок по 0,5 л або в 4 пляшки по 0,7-0,8 л. Одну пробу (1 пляшка 0,7-0,8 л або 2 пляшки по 0,5 л) направляють до лабораторії, другу зберігають не більше трьох місяців на випадок повторного аналізу, третю — направляють отримувачу, четверту — постачальнику. Пляшки опечатують або опломбовують, етикетують (ГОСТ 14137-74).


Показники якості, ідентифікації


У чаї (ГОСТ 1938-73), який поділяється на "Букет", вищий, перший, другий і третій сорти, визначають аромат і смак, настій, колір розвареного листа, зовнішній вигляд. Ці показники мають відмінні особливості в залежності від сорту чаю. З фізико-хімічних показників визначають: вміст вологи, кофеїну, таніну, дріб'язку (висівок і крихт), феродомішок.

У каві натуральній та кавових напоях (ГОСТ 6805-97; ДСТУ 4394:2005, 4118-2002, 4849:2007, ДСТУ ISO 4052-2004), яка поділяється на вищий і перший сорти, при проведенні експертизи визначають зовнішній вигляд, аромат, смак, вміст вологи, загальної золи в перерахунку на суху речовину, золи, нерозчинної в 10 %-ій соляній кислоті, кількість екстрактивних (розчинних у воді) речовин на рефрактометрі, вміст кофеїну, ступінь помелу, вміст металодомішок, сторонніх домішок.

При визначенні якості, наприклад, лаврового листа (ГОСТ 17594-81) велику увагу приділяють зовнішньому вигляду, запаху і смаку, довжині, вологості, вмісту жовтого і поламаного листа, кількості домішок.

Сіль за якістю повинна відповідати вимогам стандарту за такими показниками: колір, запах, смак, масова частка хлористого натрію, оксиду заліза, нерозчинних у воді речовин, вологи, рН та ін. (ГОСТ 13830-84, ДСТУ 4886.4:2007, 4886.3:2007, 4886.2:2007).

Якість пива (ГОСТ 3473-78; ДСТУ 4258:2003, 4850:2007, 4851:2007, 4852:2007) визначають за органолептичними показниками (зовнішній вигляд, піна, аромат і смак) і фізико-хімічними (масова частка сухих речовин в початковому суслі, двоокису вуглецю, спирту, кислотність, кольоровість, стійкість і час доброжування).

Якість безалкогольних газованих напоїв і соків визначають за зовнішнім виглядом, кольором, прозорістю, ароматом, смаком, вмістом сухих речовин і кислотністю; в соках визначають ще й масову частку аскорбінової та сорбінової кислот, спирту, осаду, домішок та ін. (ДСТУ 4257:2003, 4283.2:2007, ОСТ 18-117-73).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертиза товарів» автора Назаренко Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.4. Особливості експертизи смакових товарів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Концептуальні засади експертизи товарів

  • 1.2. Роль і функції торгово-промислових палат у формуванні міжнародної торгівлі

  • 1.3. Основні експертні методи

  • 1.3.3. Класифікація і характеристика експертних методів

  • 1.4. Інформаційні засоби експертизи товарів

  • 1.5. Організація проведення експертизи товарів народного споживання

  • 1.6. Технологія проведення експертизи товарів

  • 1.7. Санітарно-гігієнічна експертиза

  • 1.8. Ветеринарна, фітосанітарна та екологічна експертизи товарів

  • 1.8.3. Екологічна експертиза

  • 1.9. Товарознавча судова експертиза

  • 1.10. Ідентифікація та фальсифікація товарів

  • Розділ 2. Особливості проведення експертизи продовольчих товарів

  • 2.1.2. Особливості експертизи харчових концентратів

  • 2.2. Особливості експертизи крохмалю, цукру, меду і кондитерських виробів

  • 2.2.2. Особливості проведення експертизи імпортних какао-бобів

  • 2.3. Особливості експертизи свіжих і перероблених плодів та овочів

  • 2.3.2. Особливості проведення експертизи імпортної плодоовочевої продукції

  • 2.4. Особливості експертизи смакових товарів
  • 2.4.2. Особливості проведення експертизи імпортної кави

  • 2.4.3. Особливості проведення експертизи імпортного коньячного спирту і рому кубинського

  • 2.5. Особливості товарознавчої експертизи молочних продуктів, харчових жирів, яєць і яєчних товарів

  • 2.5.2. Особливості товарознавчої експертизи харчових жирів

  • 2.5.3. Особливості проведення експертизи імпортних олійних культур і шроту

  • 2.5.4. Особливості товарознавчої експертизи яєць і яєчних товарів

  • 2.5.5. Особливості експертизи імпортних курячих яєць

  • 2.6. Особливості товарознавчої експертизи м'ясних товарів

  • 2.7. Експертиза рибних товарів

  • Глосарій

  • Список рекомендованої літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи