Розділ «2.5. Особливості товарознавчої експертизи молочних продуктів, харчових жирів, яєць і яєчних товарів»

Експертиза товарів


2.5.1. Особливості товарознавчої експертизи молочних продуктів


Особливості приймання. Кожна партія масла, сирів, молочних консервів супроводжується посвідченням про якість, яке видається постачальником (виробником) і оформляється не раніше, ніж за два дні, а на бринзу — за три дні до відвантаження (відпуску). Постачальник (відправник) зобов'язаний вкласти в кожний вагон, контейнер або авторефрижератор з товарами в спеціальному пакеті, прикріпленому до стіни від дверей, фактуру, зводноекспертний лист на вершкове масло, сухе молоко і консерви, на топлене масло, сири, бринзу; крім того, специфікацію, де вказують масу брутто, тари і нетто кожного місця, а на сир також — кількість головок, швейцарський і голландський сири — кількість брусків у кожному ящику. В пакет вкладають також документи, які посвідчують якість всіх відвантажених товарів. В експертному листі повинні бути вказані: дата виробництва товару, номер варки і найменування виробника. Масло, сир, молочні консерви повинні бути вкладені в вагоні за видами і сортами, контрольні місця кожної відвантаженої партії товарів вкладаються перед штабелем (біля дверей).

Постачання торговим організаціям морозива проводиться тільки загартованого. При централізованому постачанні постачальник повинен створити умови, які забезпечують підтримання температури морозива не вище мінус 12 °С.

Приймання товарів за масою нетто проводиться: масла вершкового — за кількістю місць і стандартною вагою, що вказана на маркуванні; масла топленого, сиру, сметани, маси сирної, молочних консервів у бочках, бідонах і флягах — за фактичною масою брутто за виключенням маси тари; розсільних сирів — за трафаретом; якщо при перевірці фактичної маси нетто 10 % місць будуть виявлені відхилення від маси за трафаретом, ці відхилення розповсюджуються на всю партію; морозива, сирів плавлених фасованих, консервів молочних у герметичній тарі — за кількістю місць і масою за маркуванням. Приймання товарів за якістю, кількістю місць і масою нетто в порушеному упакуванні проводиться в момент вивантаження товару протягом 12-72 годин у залежності від виду транспорту.

Органолептична перевірка якості сметани і сиру проводиться отримувачем не пізніше 3 годин, а молока і кисломолочних продуктів (за виключенням сметани і сиру) — не пізніше 1 години.

Молоко, в якому пройшов процес бродіння в роздрібному торговельному підприємстві до закінчення терміну реалізації при дотриманні встановлених санітарними правилами умов, приймається постачальником після перевірки якості його представником постачальника на умовах, передбачених у договорі.


Відбір проб



Показники якості, ідентифікації


Органолептичним методом в молоці визичають зовнішній вигляд і консистенцію, колір, запах і смак. Фізико-хімічні властивості молока (ДСТУ 2667-94) як єдиної полідисперсної системи зумовлені властивостями його компонентів і взаємодією між ними. Тому всі зміни у вмісті і стані дисперсних фаз системи, тобто складових частин молока, супроводжуються змінами його фізико-хімічних властивостей. Головні фізико-хімічні властивості молока — це кислотність, густина, осмотичний тиск, температура замерзання (ГОСТ 25101-82) та електропровідність.

Кислотність (ГОСТ 3624-92) молока виражають в одиницях титрованої кислотності (у градусах Тернера) і величиною рН при 20 °С. Титрована кислотність є критерієм оцінки якості молока при заготівлі. Вона у молоці та молочних продуктах (крім масла) виражається в умовних одиницях — градусах Тернера (°Т). Градуси Тернера — це кількість мілілітрів 0,3 розчину лугу, яка необхідна для нейтралізації 100 мл молока. При зберіганні сирого молока титрована кислотність зростає відповідно із розвитком у ньому молочнокислих бактерій, які перетворюють лактозу у молочну кислоту. Підвищення кислотності спричиняє небажані зміни властивостей молока, зокрема, знижує стійкість білків молока до нагрівання. Тому молоко з кислотністю 21 °Т приймають як несортове. У Німеччині, Чехії, Словаччині та інших країнах титровану кислотність виражають у градусах Сокслета-Хенкеля (°БН). її визначають титруванням молока 0,25К розчином лугу 1 °БН = 2,5 °Т.

Густина (ГОСТ 3625-84) або об'ємна маса — це відношення маси молока при температурі 20 °С до маси того ж об'єму води при температурі 4 °С. Таким чином, густина показує, наскільки молоко важче за воду і коливається в межах 1,027-1,032 г/см3.

Густина молока визначається ареометричним методом і виражається у г/см3, кг/м3 або у градусах ареометра. Вона залежить від вмісту жиру і сухих речовин. Густина молочного жиру менше води, тому при збільшенні вмісту жиру в молоці густина його зменшується. Зі збільшенням вмісту білків, лактози, мінеральних речовин густина збільшується, а при розбавленні водою — зменшується.

Окрім того, в молоці визначають вміст жиру кислотним методом, вітамінів, сахарози, кави, какао, мікробіологічні та показники безпеки тощо.

У кисломолочних напоях (ДСТУ 4417:2005, 4343:2004, 4539:2006, 4540:2006, 4565:2006), сметані (ДСТУ 4418:2005) визначають зовнішній вигляд і консистенцію, колір, запах і смак, масову частку жиру (ГОСТ 5867-90), білку, сухих знежирених речовин (ГОСТ 3626-73), сахарози (%), кислотність (°Т) (ГОСТ 3629-92), температуру при випуску з підприємства і відсутність фосфатази (ГОСТ 3626-73), мікробіологічні показники, вміст токсичних елементів, мікотоксинів, антибіотиків, пестицидів і гормональних препаратів, радіонуклідів.

При мікробіологічних дослідженнях визначають наявність патогенної мікрофлори, титр кишкової палички (ГОСТ 9225-84).

У сирі та сиркових виробах (РСТ УССР 248-90, ДСТУ 4503:2005, 4554:2006), крім цього, визначають вміст вологи (ГОСТ 3626-84), що теж є важливим показником.

При визначенні якості вершкового масла враховують стан зовнішньої і споживчої тари (чистоту, цілісність, стан маркування), органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні, медико-біологічні та санітарні показники (ДСТУ 4399:2005, 4592:2006).

Визначення органолептичних показників (консистенції, зовнішнього вигляду, кольору, запаху і смаку) масла проводиться при температурі продукту в межах +10 — +14 °С

Із фізико-хімічних показників у вершковому маслі визначають: температуру; відхилення від маси нетто; вміст жиру (ГОСТ 5867-90), вологи (ГОСТ 3626-73), солі (ГОСТ 3627-81), цукру (ГОСТ 3628-78); кислотність. Відхилення від маси нетто в меншу сторону у великій розфасовці (моноліті) не допускається. Для гарантії відповідної маси передбачена надбавка до моноліту в кількості 40 г у розрахунку на 20 кг масла. Відхилення від маси нетто масла у споживчій тарі складає від ±0,8 г (фасування 15 г) до ±10 г (фасування 1 000 г). Окремі відхилення від маси нетто передбачені для топленого масла в скляних банках, вершкового і топленого — в металевих.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертиза товарів» автора Назаренко Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.5. Особливості товарознавчої експертизи молочних продуктів, харчових жирів, яєць і яєчних товарів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Концептуальні засади експертизи товарів

  • 1.2. Роль і функції торгово-промислових палат у формуванні міжнародної торгівлі

  • 1.3. Основні експертні методи

  • 1.3.3. Класифікація і характеристика експертних методів

  • 1.4. Інформаційні засоби експертизи товарів

  • 1.5. Організація проведення експертизи товарів народного споживання

  • 1.6. Технологія проведення експертизи товарів

  • 1.7. Санітарно-гігієнічна експертиза

  • 1.8. Ветеринарна, фітосанітарна та екологічна експертизи товарів

  • 1.8.3. Екологічна експертиза

  • 1.9. Товарознавча судова експертиза

  • 1.10. Ідентифікація та фальсифікація товарів

  • Розділ 2. Особливості проведення експертизи продовольчих товарів

  • 2.1.2. Особливості експертизи харчових концентратів

  • 2.2. Особливості експертизи крохмалю, цукру, меду і кондитерських виробів

  • 2.2.2. Особливості проведення експертизи імпортних какао-бобів

  • 2.3. Особливості експертизи свіжих і перероблених плодів та овочів

  • 2.3.2. Особливості проведення експертизи імпортної плодоовочевої продукції

  • 2.4. Особливості експертизи смакових товарів

  • 2.4.2. Особливості проведення експертизи імпортної кави

  • 2.4.3. Особливості проведення експертизи імпортного коньячного спирту і рому кубинського

  • 2.5. Особливості товарознавчої експертизи молочних продуктів, харчових жирів, яєць і яєчних товарів
  • 2.5.2. Особливості товарознавчої експертизи харчових жирів

  • 2.5.3. Особливості проведення експертизи імпортних олійних культур і шроту

  • 2.5.4. Особливості товарознавчої експертизи яєць і яєчних товарів

  • 2.5.5. Особливості експертизи імпортних курячих яєць

  • 2.6. Особливості товарознавчої експертизи м'ясних товарів

  • 2.7. Експертиза рибних товарів

  • Глосарій

  • Список рекомендованої літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи