Розділ «1.2. Роль і функції торгово-промислових палат у формуванні міжнародної торгівлі»

Експертиза товарів


1.2.1. Особливості функціонування торгово-промислових палат у світі


Виникнення і функціонування торгово-промислових палат безпосередньо пов'язані з розвитком товарного виробництва і торгівлі. Торгово-промислові палати є недержавними, неурядовими органами; їх місце і роль в економічному житті великою мірою залежить від ступеня розвитку держави, її суспільного і соціально-економічного устрою, налаштованості на зв'язки з іншими країнами.

Перші торгово-промислові палати, які можна вважати аналогами чи передвісниками сучасних, з'явилися у європейських містах у XVI ст. у Франції і були засновані як приватні організації. Спочатку вони представляли інтереси лише підприємців певної галузі. Згодом палати стали місцем, де концентрувалися загальні економічні інтереси в такому вигляді, як їх уявляли собі підприємці. Палати стали громадськими інституціями, що представляли інтереси ділових кіл певної території, фінансувалися ними і управлялися їх представниками. їх основним завданням була розробка єдиних правил у виробництві та торгівлі.

Сьогодні у світі функціонує більше 140 національних ТПП. Загальне керівництво їх діяльністю здійснює найбільша міжнародна недержавна організація — Міжнародна торгова палата (МТП), в якій представлені ТПП, ділові кола, компанії та банки із 146 країн світу.

Починаючи з 2001 року, до цієї організації входить і ТПП України.

На європейському континенті національні ТПП утворили Європалату — партнера такої наднаціональної структури як Європейський Союз.

Перші палати на території України виникли у 1850 році у Львові та Чернівцях. У 1912 році в Києві було засноване Південно-Західне відділення Російської експертної палати. Від цих інституцій до Торговопромислової палати України — такий шлях розвитку палатівської системи в Україні.

ТПП тісно співпрацюють з органами влади в галузі формування економічної політики та соціального партнерства. Беручи активну участь у процесі прийняття законів та інших рішень, вони користуються правом законодавчої ініціативи, направляють свої висновки щодо проектів законів, беруть участь у роботі уряду, парламенту та його комісій. Відповідно регіональні та місцеві палати взаємодіють з органами влади регіону, області, міста, беруть участь у прийнятті рішень з питань їх економічного розвитку. При цьому вони виходять не з політичних інтересів яких-небудь партій, а із загальних інтересів усього суспільства, що має принципове значення для стійкості економічної політики власних структур.


1.2.2. Основні підходи до формування членської бази торгової палати



1.2.3. Торгово-промислова палата України


У квітні 1925 року у м. Харкові було відкрито першу Торгову палату в Україні, яку у грудні 1936 року реорганізовано в Українське відділення Всесоюзної торгової палати СРСР. У грудні 1972 року Постановою Ради Міністрів Союзу PCP це відділення знову реорганізовано у Торгово-промислову палату Української Радянської Соціалістичної Республіки (ТПП УРСР).

У 1973 році відповідно до рішення загальних зборів Всесоюзної торгової палати СРСР від 10 березня 1972 року "Про перетворення Українського відділення Всесоюзної торгової палати у Торгово-промислову палату Української PCP" створена Торгово-промислова палата України. На загальних зборах членів у січні 1973 року було прийнято Статут Торгово-промислової палати УРСР.

Торгово-промислова палата України — одна з головних недержавних структур, яка об'єднує близько п'яти тисяч підприємців, компаній, фірм різних форм власності. Серед її членів — всесвітньо відомі авіакосмічні, металургійні, машинобудівні, агропромислові та інші підприємства, де зайняті десятки тисяч робітників та дрібні фірми з персоналом у декілька чоловік. Членами ТППУ є також банки, біржі, науково-дослідні інститути, торговельні асоціації тощо.

Діяльність ТПП в Україні ґрунтується на підставі Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 2 грудня 1997 року, який визначає загальні правові, економічні та соціальні засади їх створення, встановлює організаційно-правові форми і напрями діяльності, а також принципи взаємовідносин із державою. Відповідно до Закону ТПП створюються за принципом добровільного об'єднання їх засновників, який полягає у праві входити або не входити до її складу. Регіональні торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

На території України діє Торгово-промислова палата України, створена за принципом добровільного об'єднання регіональних торгово-промислових палат України, громадян України, зареєстрованих як підприємці та юридичні особи, що діють відповідно до законодавства України.

Основними функціями ТПП є:

- сприяння розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, експорту українських товарів та послуг, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва;

- представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами;

- організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, координація їх взаємовідносин із державою в особі її органів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертиза товарів» автора Назаренко Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.2. Роль і функції торгово-промислових палат у формуванні міжнародної торгівлі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Концептуальні засади експертизи товарів

  • 1.2. Роль і функції торгово-промислових палат у формуванні міжнародної торгівлі
  • 1.3. Основні експертні методи

  • 1.3.3. Класифікація і характеристика експертних методів

  • 1.4. Інформаційні засоби експертизи товарів

  • 1.5. Організація проведення експертизи товарів народного споживання

  • 1.6. Технологія проведення експертизи товарів

  • 1.7. Санітарно-гігієнічна експертиза

  • 1.8. Ветеринарна, фітосанітарна та екологічна експертизи товарів

  • 1.8.3. Екологічна експертиза

  • 1.9. Товарознавча судова експертиза

  • 1.10. Ідентифікація та фальсифікація товарів

  • Розділ 2. Особливості проведення експертизи продовольчих товарів

  • 2.1.2. Особливості експертизи харчових концентратів

  • 2.2. Особливості експертизи крохмалю, цукру, меду і кондитерських виробів

  • 2.2.2. Особливості проведення експертизи імпортних какао-бобів

  • 2.3. Особливості експертизи свіжих і перероблених плодів та овочів

  • 2.3.2. Особливості проведення експертизи імпортної плодоовочевої продукції

  • 2.4. Особливості експертизи смакових товарів

  • 2.4.2. Особливості проведення експертизи імпортної кави

  • 2.4.3. Особливості проведення експертизи імпортного коньячного спирту і рому кубинського

  • 2.5. Особливості товарознавчої експертизи молочних продуктів, харчових жирів, яєць і яєчних товарів

  • 2.5.2. Особливості товарознавчої експертизи харчових жирів

  • 2.5.3. Особливості проведення експертизи імпортних олійних культур і шроту

  • 2.5.4. Особливості товарознавчої експертизи яєць і яєчних товарів

  • 2.5.5. Особливості експертизи імпортних курячих яєць

  • 2.6. Особливості товарознавчої експертизи м'ясних товарів

  • 2.7. Експертиза рибних товарів

  • Глосарій

  • Список рекомендованої літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи