Розділ «3. Агрокліматичні та ґрунтові умови впровадження адаптивних систем землеробства»

Температурний режим на глибині вузла кущіння залежить від абсолютних мінімумів температури повітря і їх повторень, висоти снігового покриву, часу випадання снігу, його щільності, ступеня охолодження нижніх шарів ґрунту.

Сніговий покрив має особливе значення. Різниця мінімальної температури ґрунту на глибині 3 см на безсніжних ділянках і на ділянках поля з сніговим покривом 20-30 см досягає 10-20 °С, при сильних морозах і короткочасних пониженнях температури повітря до -20...-25 °С.

Різниця між абсолютними мінімумами температур повітря і ґрунту під сніговим покривом висотою 60 см може досягати +37 °С.

Різниця температур повітря і ґрунту визначається не тільки величинами низьких температур, а й їх подовженням. За сильних, але короткочасних морозів різниця між температурами повітря і ґрунту більша, ніж за більш слабких, але триваліших.

Велике значення має ущільненість снігового покриву. Ущільнення підвищує його теплопровідність і погіршує теплоізоляційні властивості. Співставлення фактичних температур ґрунту взимку з критичними для рослин температурами дозволяє діагностувати стан озимих культур.

Оцінка вологозабезпечення території

Часто як показник забезпечення вологою ще використовують середню багаторічну кількість опадів. Така оцінка вкрай необхідна, адже вона не враховує випаровування, залежно від якого буде складатися різне вологозабезпечення за однакової суми річних опадів.

Існують різні методи розрахунку вологозабезпечення. Для загальної характеристики цього показника для різних територій існують умовні показники зволоження, або коефіцієнти. В основі їх є положення, відповідно до якого ступінь зволоження території знаходиться в прямій залежності від кількості опадів та в зворотній — від випарування.

Відповідно до коефіцієнта зволоження (КЗ) М. М. Іванова в межах кліматичних поясів виділяє зони забезпечення рослин вологою, або зони зволоження.

Надлишкова волога (КЗ більше 1,33). Опади перевищують випарування не лише за рік, а й за теплий період (тундрово-болотна зона).

Волога (КЗ 1,33-1,00). Річна сума опадів перевищує випарування, але у вегетаційний період випарування більше від опадів. Це зона підзолистих і бурих лісових ґрунтів.

Напівволога (КЗ 1,00-0,77). Відповідає лісостеповій зоні на сірих лісових ґрунтах та лісостепових чорноземах; коефіцієнт зволоження 1.00 свідчить про збалансованість річних опадів і випарування.

Напівпосушлива (КЗ 0,77-0,55). Охоплює типовий степ на звичайних чорноземах.

Посушлива (КЗ 0,55-0,41). Степ на південних чорноземах.

Дуже посушлива (КЗ 0,44-0,33). Степ на темно-каштанових і каштанових ґрунтах.

Напівсуха (КЗ 0,33-0,22). Напівпустиня на світло-каштанових ґрунтах.

Суха (КЗ 0,22-0,12). Напівпустиня на бурих ґрунтах.

Дуже суха (КЗ 0,12). Напівпустиня на сіро-бурих ґрунтах.

Вологозабезпечення за умов однорідного рельєфу пов'язане з неоднаковою витратою вологи на випарування з схилів різної величини та експозиції, а також перерозподілом літніх і зимових опадів. Взимку в понижених елементах рельєфу нагромаджується сніг унаслідок здування його з підвищених місць.

На південних схилах завдяки більшій інсоляції танення снігу навесні відбувається більш інтенсивно, внаслідок чого істотно збільшується стікання. На південних схилах поглинається 30-80% талої води, в той час як на північних — 70-100%.