Ґрунт | Середня температура ґрунту за травень, °С | Перехід середньої добової температури ґрунту (дні) через | Сума температур, >100С | Подовження періоду (дні) з температурою вище | ||
5°С | 100С | 150С | 100С | |||
Піщаний, супіщаний | +1,0... +2,° | -6... -10 | -10... -1,5 | +200... +350 | + 15... +25 | +20... +25 |
Легкосуглинковий | +0,5... +1,0 | -03... -5 | -5... -10 | +100... +150 | +5... +10 | +10... +15 |
Важкосуглинковий і глинистий | -0,5... -1,5 | +3... +5 | +5... +10 | -100... -200 | -5... -10 | -5... -10 |
Торфовий осушений | -1,0... -2,0 | +8... +10 | +5... +10 | +50... +100 | +5... +10 | +5...-5 |
Торфовий неосушений | -2,5... -4,0 | +10... +15 | +15... +25 | -200... -500 | -25... -30 | -10... -20 |
Примітка. Знак "плюс" показує збільшення температури або періоду в порівнянні з такими самими показниками для середньосуглинних ґрунтів; знак "мінус" — зменшення.
Необхідність такої оцінки визначається помітною різницею температурного режиму різного гранулометричного складу, а також ґрунтів з різним вмістом органічної речовини. Наприклад, різниця в середній місячній температурі піщаного і глинистого ґрунту досягає 3-4 °С, осушених і неосушених торфових ґрунтів — більше 5 °С
На горбистій місцевості розподілення температури ґрунту на окремих ділянках визначається різницею вологості ґрунту, сонячного нагріву, а також особливостями повітряного обміну на різних формах рельєфу та на схилах різної експозиції схилу.
В середніх широтах за відносної різниці висот 10-100 м середні добові температури ґрунту на глибині 5-10 см у весняний період на пологих південних схилах вищі порівняно з рівним полем в середньому на 0,5-1,0 °С, порівняно з північними схилами — на 2 °С. Таке підвищення температур дає можливість висівати на південних схилах ранні ярі культури раніше, ніж на рівних полях, в середньому на 2-5 днів, а порівняно з північними — на 4-7 днів.
Влітку, за багаторічними спостереженнями вчених, у денні години в малохмарну погоду температура ґрунту на пологих південних схилах в шарі 510 см вища, ніж на північних, на 3-4 °С, на глибині 20 см — на 1-2 °С
Оцінка умов перезимівлі рослин
Перезимівля рослин залежить від стану їх восени, температурних умов і висоти снігового покриву взимку. В малосніжні зими при сильних морозах вони можуть вимерзати. Негативно впливають на стан зимуючих культур, особливо озимих зернових, різкі коливання температури, часті та подовжені відлиги, ожеледь та ін.
Комплексним показником агрокліматичних умов зимового періоду може бути показник суворості зими за О. М. Шульгіним, які визначають за формулою:
К =ТМ /С
де Тм — середня з абсолютних мінімумів температура повітря за місяць та в середньому за зимові місяці;
С — середня висота снігового покриву.
Умови зими характеризуються величинами показника несуворі — 1, суворі — від 1 до 3 і дуже суворі — вище 3.
Особливістю клімату ґрунту взимку є його промерзання. Воно залежить від декількох факторів: температури поверхні ґрунту і глибоких шарів, снігового та рослинного покриву, складу ґрунту, його зволоження, рельєфу, виробничої діяльності людини.
Впливу низьких температур протистоїть сніговий покрив, який захищає від глибокого промерзання ґрунту. В багатосніжні і несуворі зими ґрунт промерзає на меншу глибину, ніж в малосуворі, але малосніжні зими. До малосніжних відносять зими з середньою висотою снігового покрову до 20 см, до середньосніжних — 20-30 см і до багатосніжних — понад 30 см.
Вирішальне значення має час встановлення снігового покриву достатньої висоти в першій половинні зими, так як інтенсивність промерзання ґрунту з початком зими найбільша. Тому правильне і можливо раннє нагромадження снігу дозволяє в умовах континентального клімату зменшити глибину промерзання ґрунту.
Зменшенню промерзання ґрунту сприяє рослинний покрив, оскільки він затримує сніг і зберігає його в рихлому стані.
На глибину промерзання помітно впливає вологість ґрунту. Чим вона вища, тим менша глибина промерзання, оскільки вологий ґрунт при замерзанні втрачає значну кількість тепла за рахунок прихованої теплоти льодоутворення.
Так як вологість ґрунту пов'язана з його гранулометричним складом, то з підвищенням вмісту глинистих частинок глибина промерзання ґрунтів зменшується. У суворі зими її різниця між піщаними і суглинковими ґрунтами в середньому 50 см, між суглинковими і глинистими — 80 см.
Істотний вплив на промерзання ґрунту має рельєф. На підвищеннях ґрунт промерзає, як правило, глибше, ніж на пониженнях. Це пов'язане з більшою поверхнею форм рельєфу і меншим сніговим покривом. Глибина промерзання ґрунту залежно від характеру рельєфу змінюється в таких величинах порівняно до рівної поверхні, прийнятої за 1: східні і західні схили — 1,00-1,35; підвищені місця і північні схили — 1,21,5; південні схили — 0,7-0,9; понижені західні місця — 0,5-0,7.
Показником умов перезимівлі озимих зернових культур є мінімальна температура ґрунту на глибині вузла кущіння, прийнято рівною 3 см. З цієї глибини різко зменшується коливання температури ґрунту. У першій половині зими за невисокого снігового покриву і неглибокого промерзання ґрунту короткочасні (1-2 доби) різкі похолодання призводять до того, що температура ґрунту до небезпечних для озимих посівів меж може понизитися лише до глибини 1-2 см і пошкодити рослини, у яких вузол кущіння залягає неглибоко (1-2 см). Рослини з вузлом кущіння, що залягає глибше 3-4 см при різких короткочасних похолодання повністю зберігаються. У зв'язку з цим дуже важливо забезпечити оптимальну глибину загортання насіння під час сівби.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адаптивні системи землеробства» автора Гудзь В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Агрокліматичні та ґрунтові умови впровадження адаптивних систем землеробства“ на сторінці 3. Приємного читання.