Розділ «6.2. Основні ланки систем землеробства в лісостепу. Агрокліматична характеристика»

На широкорядних посівах зернових культур міжряддя періодично обробляють культиваторами, причому у посушливих районах переважно неглибоко — на 5-8 см, а за достатньої кількості вологи на різну глибину — від 10-12 до 4-5 см. Завершальний обробіток поєднують з підгортанням. Підгортання особливо важливе для кукурудзи, так як поряд з присипанням вегетуючих бур'янів воно підвищує стійкість стебел до вилягання.

Досходовий суцільний обробіток посівів цукрових буряків боронами або ротаційними робочими органами типу РБ-5,4 виконують у період масового проростання бур'янів (фаза білої ниточки — з'явлення на поверхні ґрунту), а закінчують при довжині гіпокотилю пророслих культурних рослин з сім'ядолями 0,5 см. У фазу розвиненої вилочки буряків міжряддя обробляють культиваторами УСМК-5,4В, обладнаними захисними дисками і однобічними лапами-бритвами захватом 150 мм. Для розпушування ґрунту в захисних зонах і рядках встановлюють шестидискові ротаційні батареї. Захисна зона для лапи-бритви повинна бути більшою на 10 мм, ніж для захисного диска.

Від появи сходів до фази двох пар справжніх листків ґрунт у захисних зонах рядків і міжряддях цукрових буряків розпушують роторами з щитками. За достатньої кількості резервних, добре укорінених рослин буряків для післясходового догляду за посівами застосовують боронування упоперек напряму сівби. До боронування міжряддя не обробляють, оскільки це сприяє присипанню рослин землею. Якщо міжрядний обробіток виконано, то посіви коткують гладенькими котками. Пошкодження і присипання рослин, непередбачене зменшення густоти посівів — основні недоліки боронування, які виключають його застосування за умови сівби буряків на кінцеву густоту.

Обробіток ґрунту під озимі культури

Обробіток зайнятих парів розпочинається відразу, слідом за збиранням попередника дискуванням у двох напрямах на глибину 6-8 см для створення добре замульчованого верхнього шару ґрунту. Глибина оранки залежить від необхідності приорювання післязбиральних решток та гною.

Після гороху ґрунт обробляють дисковими або плоскорізними знаряддями на 8-10 см з наступним доведенням його до передпосівного стану унаслідок культивації та коткування.

Після кукурудзи на силос ґрунт, як правило, буває пересушений, а часу на його обробіток залишається мало, тому підготовку такого поля виконують виключно поверхневим способом. Для цього поле дискують у двох напрямах на глибину 6-8 см, добиваючись повного мульчування посівного шару ґрунту. За своєчасного і якісного обробітку волога підтягується ще діючою кореневою системою, ґрунт "відходить" і добре розробляється наступною культивацією.

Необхідно відзначити важливість строків збирання кукурудзи як попередника пшениці озимої. За даними Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла, при збиранні кукурудзи та підготовці ґрунту 10 серпня врожай пшениці становив 47,2 ц/га, 20 серпня — 40,6 ц/га, 1 вересня — 29,4ц/га.

У Лісостепу ефективні оранка або поверхневий обробіток залежно від попередника, строків звільнення поля від попередника. Так, оранку виконують не менше як за 20-30 днів до сівби озимих і не пізніше як через 7-10 днів після лущіння. Після гороху й пізніх попередників (кукурудза на силос тощо), особливо за недостатнього зволоження, коли у верхньому (0-10 см) шарі суглинкових ґрунтів міститься менше як 10 мм доступної вологи, ефективним є поверхневий обробіток.

Вибір способу обробітку пласта багаторічних трав залежить від рівня зволоження ґрунту до початку обробітку. Оранка має перевагу в тому випадку, якщо запаси вологи не знижуються вище наведених критичних значень. За посушливих умов застосовують поверхневий обробіток дисковими боронами, безполицевими знаряддями КПЄ-3,8, ОПТ-3,5, КПШ-5 на глибину 10-12 см.

Технологічні вимоги до підготовки ґрунту під озимі передбачають доведення його до стану, придатного для сівби безпосередньо після основного обробітку. При обробітку поля через 1-2 дні після оранки досягти необхідної якості розробки посівного шару неможливо. У зв'язку з цим слідом за оранкою з мінімальним розривом у часі виконують обробіток агрегатами типу РВК, а за їх відсутності — культиваторами КПС-4 в агрегаті з кільчасто-зубчастими котками. Для безполицевого обробітку найдоцільніше агрегатування важких дискових борін, протиерозійних або плоскорізних культиваторів з голчастими боронами та кільчасто-шпоровими котками або використання комбінованих агрегатів типу АКТІ.

Після культур, які залишають малу кількість післязбиральних решток (горох, гречка), плоскорізи і дискові знаряддя близькі за ефективністю. Після кукурудзи на силос ефективне застосування дискових борін. Голчасті борони при використанні їх у комбінованих агрегатах для розпушування, вирівнювання, ущільнення ґрунту встановлюють у пасивному положенні.

На схилах і рівних площах посіви озимих доцільно щілювати. Щілювання на схилах сприяє додатковому нагромадженню 300-400 м3/га вологи і підвищенню врожаю зерна пшениці озимої на 4 ц/га. На рівних ділянках, особливо при сівбі озимих по поверхневому обробітку, щілювання зменшує загрозу загибелі їх у мікропониженнях. Його здійснюють у двох пересічних напрямках з відстанню між проходами агрегату 10-12 м. Схили щілюють у напрямку, близькому до горизонталей місцевості, на глибину 40-45 см з відстанню між проходами 7-12 м щілювачем ЩП-3-70. Оптимальний строк щілювання на полях озимих — до передпосівного обробітку.

Послідовне виконання рекомендованих заходів основного обробітку ґрунту під озимі, у тому числі і поверхневого, у посушливих районах не є гарантією одержання дружних сходів. Необхідна обачність подальшого обробітку, який би не пересушив верхній шар ґрунту до строку сівби озимих. За таких умов культивацію слід поєднувати з коткуванням. Для передпосівного обробітку замість культиваторів КПС-4, які погано регулюються на задану глибину обробітку, доцільно використовувати культиватори УСМК-5,4, комбіновані агрегати типу РВК, лапчасті борони і зчіпки послідовно з'єднаних зубових борін. Необхідність передпосівного обробітку культиваторами як під озимі, так і під ярі культури часто обумовлюється не агротехнічними умовами, а низькою якістю або несвоєчасністю основного обробітку, коли поле заростає бур'янами і застосування борін неефективне.

Обробіток ґрунту у сівозміні