Розділ «6.2. Основні ланки систем землеробства в лісостепу. Агрокліматична характеристика»

Система обробітку ґрунту

Обробіток ґрунту під ярі культури

Першим заходом у системі зяблевого обробітку є лущіння, що здійснюють слідом за збиранням попередника. Запізнення з лущінням на 5 днів призводить до збільшення забур'яненості на 25 %, а на 10 днів — до 50 % порівняно з виконанням його одночасно із збиранням попередника.

Глибина лущіння повинна бути не менше 5-8 см. За наявності багаторічних бур'янів застосовують 2-3 лущіння, збільшуючи глибину до 10-12 см і більше. Кращу якість виконання цього заходу забезпечують важкі дискові борони і лемішні лущильники в агрегаті з боронами та котками, особливо на недостатньо зволожених та ущільнених ґрунтах.

На чорноземах і сірих лісових ґрунтах за умови високої протиерозійної їх стійкості орють плугами з передплужниками на глибину 28-35 см під буряки цукрові, 25-27 — під кукурудзу, соняшник, картоплю та на 20-22 см — під зернові культури, зернобобові та культури зайнятого пару.

У підзонах недостатнього і нестійкого зволоження кращі результати під просапні культури після стерньових попередників забезпечує поліпшений зяблевий обробіток. Він включає лущіння стерні на 6-8 см слідом за збиранням попередника в агрегаті з боронами. Повторне лущіння виконують через 10-12 днів на 12-14 см в агрегаті з боронами. За умов ущільнення ґрунту і проростання бур'янів — боронування або культивацію з боронуванням та глибоку зяблеву оранку в другій половині вересня — на початку жовтня. Система поліпшеного зяблевого обробітку ефективна і в підзоні достатнього зволоження, оскільки при цьому краще знищуються коренепаросткові бур'яни і створюється оптимальний агрофізичний стан ґрунту навесні.

На полях, засмічених переважно однорічними бур'янами, за умов достатнього зволоження ефективний напівпаровий обробіток, який передбачає лущіння в два сліди стерні зразу після збирання попередника та глибоку зяблеву оранку в кінці липня — на початку серпня плугами в агрегаті з боронами, а за посушливої погоди — з котками. У міру ущільнення ґрунту і проростання бур'янів поле обробляють боронами або культиваторами з боронами, а в жовтні — безполицевими знаряддями (КПЄ — 3,8) на глибину 16-20 см під кутом до напряму оранки.

У районах достатнього зволоження найбільш ефективний метод "удушення" кореневищних бур'янів, який полягає в поздовжньо-поперечному обробітку поля дисковими знаряддями на глибину 1012 см з інтервалом 10-12 днів і наступній оранці на 25-27 см, коли пирій буде в фазі шильця. Проростки, які з'являються на поверхні поля після оранки, знищують восени та навесні культиваторами з пружинними лапами.

За посушливих умов не завжди вдається спровокувати проростання подрібнених кореневищ восени. Тому слід також здійснити післяжнивне лущіння і глибоку оранку на 25-30 см. Вивернеш на поверхню відрізки кореневищ гинуть від висушування, а загорнуті на дно борозни — від "удушення" та виснаження.

Добрі результати забезпечує обробіток ґрунту під просапні культури, зокрема під буряки цукрові, за допомогою двоярусних плугів (ПНЯ-4-40, ПЯ-3-35). При цьому краще загортаються рослинні рештки, добрива, на поверхню виноситься чистіший від насіння бур'янів шар ґрунту.

Особливу проблему являє собою основний обробіток ґрунту після кукурудзи на зерно. Як правило, збирання її супроводжується значними втратами листково-стеблової маси. Через це потрібні багаторазові проходи агрегатів з важких дискових борін, щоб якісно виконати оранку чи безполицевий обробіток.

Тривалий період після збирання стерньових попередників сприяє створенню необхідних умов для провокування проростання насіння однорічних бур'янів коткуванням злущеного поля. Найдоцільніше агрегатувати для лущіння важкі культиватори та плоскорізи з голчастими боронами і котками. Найбільш злісні види бур'янів у сівозмінах знищують за спеціальною схемою, яка вимагає лущіння в поєднанні з дальшими заходами основного обробітку. Проти осоту рожевого до виконання основного обробітку ґрунту використовують знаряддя з підрізуючими органами — важкі культиватори КПЄ-3,8, КРГ-3,6, КТС-10 чи культиватори-плоскорізи КПШ-5, КПШ-9, які розпушують ґрунт на глибину 10-12 см. Повторно проростки осоту підрізають до їх виходу на поверхню, враховуючи швидкість їх відростання, яка становить, в середньому 1 см за добу. Основний обробіток після 2-3-разового підрізування бур'янів краще виконувати безполицевими знаряддями, тому що після витрат рослиною більшої частини запасних поживних речовин виснажені пагони бур'янів не досягають поверхні, тим часом як за оранки життєздатні бруньки переміщуються у верхній шар ґрунту.

Для знищення у післязбиральний період пирію застосовують інтенсивне лущіння. Задернілі ділянки обробляють важкими культиваторами КПЄ-3,8, КРГ-3,6, КЧП-5,4, КТС-10-1. Після відростання пагонів та формування із шилець листків довжиною 5-6 см використовують широкозахватні дискові лущильники, які додатково подрібнюють кореневища, провокуючи відростання фізіологічно стиглих бруньок, а пагони, що сформували листки, присипають землею, втрачають здатність переборювати опір ґрунту і відмирають. За необхідності обробіток дисковими лущильниками повторюють. На запирієних полях доцільно орати.

Для боротьби з малорічниками ефективний обробіток у літньо-осінній період за схемою напівпару. Після ранньої оранки система обробітку така сама, як і в паровому полі. Система напівпарового ґрунтозахисного обробітку має відмінності, які полягають у тому, що боротьбу з бур'янами виконують на фоні неглибокого (8-12 см) розпушення (після збирання попередника) плоскорізами або дисковими знаряддями і завершується глибоким безполицевим обробітком у жовтні.

Найбільш пластичною культурою щодо способів і глибини основного обробітку ґрунту в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України є кукурудза. Урожай її зерна, як свідчать численні дослідження, зокрема професора А. М. Малієнка, при розміщенні після стерньових попередників і цукрових буряків істотно не відрізняється за способами зяблевого обробітку ґрунту (оранка і плоскорізний обробіток).

Під ярі колосові і зернобобові після просапних у районах недостатнього зволоження, особливо за умов дії вітрової ерозії, основний обробіток здійснюють найчастіше безполицевим знаряддям на глибину 2022 см, а за відсутності багаторічних бур'янів — на 12-14 см. На рівних площах полицевий чи безполицевий обробіток виконують на 20-22 см. При зменшенні глибини обробітку у цій зоні виявлено стійку тенденцію до зниження врожайності ярих колосових, що пов'язано з помітним ущільненням ґрунту від машин, які працюють на збиранні і вивезенні врожаю просапних культур, коли випадають пізньоосінні опади. Неглибоке розпушування ґрунту за таких умов не сприяє відновленню рівня щільності будови і водопроникності ґрунту.

При вирощуванні круп'яних культур, враховуючи їх слабку стійкість до бур'янів, після культур, які рано звільняють поле, застосовують напівпаровий обробіток ґрунту. Забур'яненість посівів при розміщенні їх після стерньових попередників і по пласту багаторічних трав зменшується також з поглибленням оранки до 28-30 см.

Регулювання глибини сівби, температури та зволоження ґрунту досягають перед - і післяпосівним коткуванням. Ущільнення верхнього шару помітно зменшує розмір вертикальної вібрації сошників сівалок, дозволяє оптимізувати глибину та рівномірність загортання насіння у вертикальному профілі і таким чином сприяє формуванню рівномірного стеблостою зернових та кукурудзи. Коткування нівелює помилки і порушення у передпосівному обробітку, які часто зумовлені конструктивними недоліками культиваторів. Середній приріст урожаю зерна озимих і ярих колосових завдяки коткуванню коливається у межах 3-6 ц/га, причому передпосівне каткування ефективніше, ніж післяпосівне. Цей захід є обов'язковим у технології вирощування проса, а за посушливих умов — як до, так і після сівби.

Передпосівний обробіток ґрунту під ярі пізніх строків сівби (кукурудза, гречка, просо) передбачає, як правило, ранньовесняну більш глибоку культивацію (на 10-12 см) і передпосівний обробіток на глибину загортання насіння. За необхідності виконують обробітки на проміжну глибину. Подібна схема ефективна за достатнього зволоження, особливо на важких за гранулометричним складом ґрунтах. У більш посушливих районах (лівобережний Лісостеп, Степ) замість глибокої ранньовесняної культивації переважним має бути якісне боронування зябу.

До- і післясходове боронування посівів ярих зернових та зернобобових культур — ефективний, дешевий і безпечний для навколишнього середовища захід боротьби з бур'янами. Одним досходовим і одним-двома наступними боронуваннями знищується 60-80% однорічних бур'янів. До сходів посіви боронують через 4-6 днів після сівби. Сходи гороху боронують за появи 3-5 листків і завершують при переплетенні вусиків, кукурудзи — при появі 5-6, гречки — двох листків. На легких ґрунтах використовують борони посівні ЗБП-0,6 або сітчасті БСО-4,0А, на середніх і важких — середні зубові БЗСС-1,0.