Область | Середня тривалість безморозного періоду | Середній багаторічний період з температурою повітря вище | |||
0° | 5° | 10° | 15° | ||
Волинська | 159 | 261 | 207 | 159 | 104 |
Житомирська | 159 | 250 | 200 | 156 | 99 |
Закарпатська | 171 | 288 | 238 | 186 | 130 |
Івано-Франківська | 158 | 266 | 207 | 160 | 90 |
Львівська | 156 | 268 | 207 | 156 | 93 |
Рівненська | 157 | 257 | 205 | 158 | 104 |
Чернігівська | 164 | 240 | 195 | 157 | 106 |
Середня тривалість безморозного періоду становить 156-170 днів.
Період вегетації теплолюбних культур обмежується переходами середньої добової температури повітря через плюс 10 °С, а період найбільшої активності вегетації — переходами температури через плюс 15 °С. На території Полісся кількість днів з температурою понад 10 °С досягає 157-186, а з температурою вище плюс 15 °С — 90-130 днів.
Для загальної характеристики теплозабезпечення сільськогосподарських культур найпоширенішим показником є сума активних температур (температура вище 10 °С). Цей показник дає можливість визначити північну межу можливого вирощування тієї чи іншої культури.
Середні багаторічні суми активних температур на території зони становлять 2310-3065 °С (табл. 45).
Таблиця 45. СУМА СЕРЕДНІХ ДОБОВИХ ПОЗИТИВНИХ ТЕМПЕРАТУР ПОВІТРЯ (за даними М. Ф. ЦУПЕНКО)
Область | Сума температур вище, °С | |||
5 | 10 | 15 | ||
Волинська | 2775 | 2875 | 2515 | 1815 |
Житомирська | 2965 | 2850 | 2525 | 1850 |
Закарпатська | 3670 | 3520 | 3065 | 2425 |
Івано-Франківська | 3045 | 2915 | 2565 | 1745 |
Львівська | 2835 | 2695 | 2310 | 1330 |
Рівненська | 2945 | 2820 | 2470 | 1735 |
Чернігівська | 2985 | 2885 | 2610 | 1955 |
У зоні Полісся у весняний та осінній періоди спостерігаються заморозки. Приморозки на поверхні ґрунту навесні закінчуються пізніше, а восени починаються раніше на 10-20 днів.
Режим опадів
На Поліссі середня кількість опадів продовж року коливається від 550 до 650 мм. В холодні та теплі місяці випадає різна їх кількість (табл. 46).
Таблиця 46. СЕРЕДНЯ БАГАТОРІЧНА КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ У ЗОНІ ПОЛІССЯ, мм (за даними М. Ф. ЦУПЕНКО)
Область | Середня багаторічна сума опадів | ||
за рік | холодні місяці (XI-III) | теплі місяці (ІУ-Х) | |
Волинська | 621 | 186 | 435 |
Житомирська | 614 | 186 | 428 |
Закарпатська | 922 | 345 | 577 |
Івано-Франківська | 701 | 166 | 535 |
Львівська | 738 | 204 | 534 |
Рівненська | 618 | 184 | 434 |
Чернігівська | 598 | 200 | 398 |
У холодний період року (грудень-березень) випадає лише 20-25% річної суми опадів, що становить близько 150-170 мм.
У теплий період року (квітень-листопад) на Поліссі випадає 400-500 мм опадів. Максимум опадів майже на всій території припадає на червень. За вегетаційний період (квітень-жовтень) кількість днів з такими опадами становить: у першу половину вегетаційного періоду (квітень-липень) — від 30 до 35, у другу (серпень-жовтень) — 20-25 днів. Кількість днів з опадами більше або рівною 5 мм за добу становить відповідно 13-15 і 8-10.
Найбільша добова сума опадів на Поліссі коливається в межах 60120 мм. Для сільського господарства особливо шкідливі зливи. На території Полісся такі зливи спостерігаються дуже рідко — 1-5 разів за 100 років. Значної шкоди сільському господарству завдає град, який часто супроводжується сильними зливами та грозами. Найчастіше град випадає в травні-червні і триває від кількох хвилин до чверті години. Посушливі явища, що дуже шкідливі для сільського господарства, на Поліссі спостерігаються рідко. Зазвичай вони зумовлені бездощів'ям, яке триває продовж 10 днів і більше. У цій зоні спостерігається в середньому 2-3 бездощових періоди продовж квітня-жовтня.
Сільськогосподарські рослини для нормального перебігу біологічних процесів у період свого розвитку потребують певної кількості доступної вологи. Іноді кількість вологи в ґрунті буває більша і порушує повітряний режим останнього, внаслідок чого рослини перебувають у пригніченому стані. Коли ж запаси вологи недостатні і ґрунтові пори надмірно заповнені повітрям, рослини пригнічуються надмірним висушенням і за різкої нестачі води гинуть. Таким чином, забезпечення сільськогосподарських культур водою визначається співвідношенням фактичної кількості її в ґрунті до кількості, яка потрібна для нормального розвитку рослин.
Доведено, що для нормального розвитку зернових культур запаси вологи в посівному шарі ґрунту в початковий період росту повинні становити не менше 10 мм. У період інтенсивного утворення і розвитку основної кореневої системи в орному шарі має бути не менше ніж 20-40 мм продуктивної вологи. У період найбільшого приросту вегетативної маси та формування колоса і квіток (вихід у трубку — колосіння) запаси вологи в метровому шарі мають становити не менше як 65% найменшої польової вологоємності.
У період розвитку зерна (від цвітіння до воскової стиглості) для задовільного стану рослин запаси продуктивної вологи в метровому шарі мають бути не нижче 50-60 мм. Запаси вологи 125-175 мм у цей період забезпечують максимальні врожаї. Разом з тим такі запаси її у цей період можуть негативно впливати на врожай внаслідок вилягання хлібів та інтенсивного розвитку хвороб і шкідників.
Для комплексної оцінки умов зволоження користуються гідротермічним коефіцієнтом (ГТК). У зоні Полісся значення ГТК неоднакове (табл. 47). Доведено, що найкращі умови для одержання високих врожаїв зернових та інших культур тоді, коли ГТК дорівнює 1,1-1,4. За теплий період в зоні Полісся ГТК становить 1,4-1,9. Вологозабезпечення зони достатнє для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур.
Таблиця 47. СЕРЕДНЬОБАГАТОРІЧНИЙ ГІДРОТЕРМІЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ ЗА ТЕПЛИЙ (ІУ-Х МІСЯЦІ) ПЕРІОД (за даними М. Ф. ЦУПЕНКО)
Система сівозмін
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адаптивні системи землеробства» автора Гудзь В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6. Основні ланки адаптивних систем землеробства в Україні“ на сторінці 4. Приємного читання.