Розділ «2.2. Дослідження операцій»

На рис. 2.6 приведена схема функціонування реальних АСУ, яка властива як для окремих технологічних процесів, так і для управління підприємствами і галузями народного господарства. Конкретні особливості таких систем виявляються у відповідних інтерпретаціях понять "Керований об'єкт" (потокова лінія, цех, завод) і центр, що "управляє" (вищестоящий керівник, дирекція, апарат міністерства). Проте загальною для всіх систем є проблема "системи обробки даних". Проектування цих систем є важливим народно-господарським завданням. Ці системи вирішують в АСУ самостійну роль в організації і регулюванні інформаційних процесів і саме тут виникають завдання дослідження операцій. пов'язані з основами автоматизації управління.

Рис. 2.6 демонструє загальну для всіх АСУ проблему і підкреслює актуальність методології дослідження операцій у вирішенні завдань TEA, де АСУ роблять свої перші кроки.

Сьогодні важко назвати таку область практики, де б не застосовувалися, в тому або іншому вигляді, математичні моделі і методи дослідження операцій. На АТЗК пройшли часи, коли правильне, ефективне управління знаходилося організаторами "на дотик", методом "проб і помилок", спираючись на досвід і здоровий глузд.

У епоху науково-технічної революції (НТР) техніка і технологія АТЗК і інших галузей народного господарства, міняються настільки швидко, що "досвід" просто не встигає накопичуватися. До того ж сьогодні на АТЗК мова йде про заходи унікальні – програми ITS, що реалізовуються на АТЗК вперше. Тому "досвід" в цьому випадку мовчить, а "здоровий глузд", якщо він не спирається на розрахунок, може обдурити.

Рис. 2.6. Схема АСУ принципова узагальнена

У відповідності, з чим для АТЗК набагато розумніше є рішення, підкріплені математичними розрахунками. Попередні розрахунки допоможуть уникнути тривалого і дорогого пошуку потрібного рішення "на дотик". "Сім разів приміряй, один – відріж", говорить прислів'я, і дослідження операцій є її реалізацією. Це своєрідне математичне "приміряння" майбутніх вирішень програм ITS, що дозволяє економити час, сили і кошти, уникати серйозних помилок, на яких вже не можна "вчитися" (для сучасних МАТП це обходиться дуже дорого).

Чим складніші, дорожчі і масштабніші плановані заходи, тим менш допустимі в них "вольові" рішення і тим важливішими стають наукові методи, які для МАТП дозволять:

- заздалегідь оцінити наслідки кожного рішення;

- заздалегідь відкинути неприпустимі варіанти рішення;

- рекомендувати найбільш вдалі варіанти рішення;

- встановити достатність наявної інформації;

- визначити необхідну додаткову інформацію для правильного вибору рішення.

У дослідженні операцій мова йде про заходи, що переслідують певну ціль. Тут задаються деякі умови, що характеризують обстановку (зокрема, кошти, якими можна розпоряджатися). В рамках цих умов потрібно ухвалити таке рішення, щоб задумані заходи були в якомусь сенсі найбільш вигідними. Існують загальні прийоми вирішення таких завдань, що в сукупності, складає методологічну схему і апарат дослідження операцій.

З плином часу, як показує практика, частка завдань АТЗК, де для вибору рішення застосовуються математичні методи, постійно росте. Особливо великої ролі набувають ці методи у міру впровадження в сучасні області практики АТЗК саме АСУ, заснованих на програмах ITS. Саме ці АСУ націлені на застосування у сфері управління, а не тільки на збір і обробку інформації, що і створює на АТЗК абсолютний пріоритет попередньому науково-практичному обстеженню керованих процесів методами математичного моделювання.

Практика показує, що методи дослідження операцій найбільш придатні для дослідження і розробки організаційних систем. При цьому їх можна ефективно використовувати і при проектуванні систем управління процесами на етапі постановки цілей, визначення показників ефективності, складанні і дослідженні математичних моделей.

Проте слід розрізняти дослідження операцій і системотехніку. Між ними важко провести чітку межу. Визначень системотехніки, як і дослідження операцій, існує багато. Проте вважають, що дослідження операцій має схильність до оптимізації операцій в існуючих системах, а системотехніка направлена саме на створення нових систем.