Розділ «2.6. Системотехнічні моделі системи технічної експлуатації»

"Класифікаційне дерево" дозволяє усвідомлено і в явному вигляді здійснити вибір моделі, оскільки забезпечує можливість оцінки похибки моделі у наслідок ухвалення тих або інших допущень і, відповідно, можливість обгрунтованого ухвалення рішень про можливість використання моделі.

Згідно схемі (рис.2.11) модель MF уточнюється в процесі розгляду чотирьох, притаманних системам, властивостей. Це:

- безперервність N;

- лінійність L;

- стаціонарність С;

- стохастичність Р.

Наявність в системі будь-якої з властивостей кодується одиницею, а її відсутність – нулем.

Етап перший – визначення безперервності або дискретності системи. Тоді модель MF перетвориться, відповідно, або в модель системи безперервної (MF1), або дискретної (MF0).

Етап другий – перевірка системи на лінійність. При цьому досліджують чотири моделі:

- лінійна безперервна MF11;

- лінійна дискретна MF01;

- нелінійна безперервна MF10;

- нелінійна дискретна МР00.

Етап третій – з'ясовується наявність або відсутність стаціонарності для кожної з моделей, отриманих на етапі два, що дозволяє виділити вісім типів системних моделей.

Етап четвертий – встановлюється стохастичність або детермінованість моделей, що в цілому (на основі аналізу властивостей N, L, С, Р) дозволяє виділити 16 різних системних моделей. Наприклад, модель MF1111, яка описує добре відому вченим і практикам безперервну лінійну стаціонарну детерміновану систему, або альтернативна їй модель MF1110, тобто модель, яка не має достатньо адекватного математичного опису. Це модель дискретна нелінійна нестаціонарна імовірнісна.

2.6.3. Модель конструктивна