Розділ «ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ. СТРАХОВІ ПОСЛУГИ З ОСОБИСТИХ ВИДІВ СТРАХУВАННЯ»

Розвиток змішаного страхування життя з кожним роком набуває все більшої популярності серед потенційних страхувальників, оскільки дана страхова послуга дозволяє поєднати інтереси страхувальника щодо покриття різноманітних ризиків, пов'язаних з втратою здоров'я або настанням смерті, а також забезпечити капіталізацію страхових платежів. Якщо договір страхування покриває два і більше ризиків, страхування вважається змішаним.

Змішаним страхуванням життя покриваються такі види ризиків:

o дожиття застрахованої особи до закінчення дії страхового договору;

o смерть застрахованої особи, спричинена будь-якими подіями за винятком тих, що не визнаються страховими;

o тимчасова чи постійна втрата працездатності й смерть у зв'язку з настанням нещасного випадку.

У відповідності до даного виду страхової послуги, страхувальниками можуть бути як юридичні, так і дієздатні фізичні особи. Застрахованою особою може бути як сам страхувальник, так і інша фізична особа. Договори змішаного страхування життя укладаються терміном від 3 до 20 років. Вік застрахованого від 2 до 70 років або без вікового обмеження.

Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян чи юридичних осіб (третіх осіб або вигодонабувачів) для одержання страхових сум, а також змінювати їх до настання страхового випадку. У договорі змішаного страхування обов'язково зазначається особа, якій має бути виплачена страхова сума в разі смерті страхувальника під час дії договору страхування. Проте, якщо ця особа померла раніше або в один день зі страхувальником, страхова сума виплачується спадкоємцям страхувальника.

Величина страхової суми встановлюється на договірних засадах між учасниками страхового процесу і залежить від рівня платоспроможності страхувальника. Але страхова компанія, як правило, встановлює нижню межу страхової суми (наприклад, починаючи з 2 тис. грн і вище).

Умовами договору змішаного страхування життя передбачається, що страхова компанія не несе відповідальності з виплати страхової суми, якщо смерть застрахованої особи сталася протягом перших 6 місяців дії договору від злоякісних пухлин або серцево-судинного захворювання. Зі страховика знімається також відповідальність щодо виплати страхової суми у тому випадку, коли смерть настала в наслідок скоєння умисного злочину.

Розмір страхових платежів зі змішаного страхування життя розраховується на основі актуарних розрахунків з урахуванням віку застрахованого, строку та способу сплати страхових платежів.

4.5. Страхування додаткової пенсії

4.6. Порядок та умови розрахунку тарифів за страхуванням на дожиття і життя

Фінансові взаємовідносини між страховиком та страхувальником (застрахованою особою) формуються на основі тарифної політики страхової компанії та з урахуванням платоспроможності її наявних та потенційних клієнтів. Тариф у страхуванні необхідно розглядати як певну ціну страхової послуги, яка надається страхувальнику у вигляді страхового захисту особистих інтересів, пов'язаних з його життям, здоров'ям та працездатністю.

Повна тарифна ставка називається брутто-ставка. Вона складається з нетто-ставки та навантаження. Нетто-ставка формується з метою створення фонду виплат страхувальникам. У зв'язку з цим вона повинна бути побудована таким чином, щоб забезпечити еквівалентність відносин між страховиком і страхувальником. Це означає, що страхова компанія повинна зібрати стільки страхових премій, що б вистачило їх на виплату страхових сум та страхових відшкодувань за діючими договорами страхування. Навантаження призначене компенсувати витрати на проведення страхових операцій.

Процес математичного розрахунку страхових тарифів у страхуванні називається актуарними розрахунками, які розглядаються як система математичних та статистичних методів, яка визначає фінансові взаємовідносини двох сторін, і базуються на теорії ймовірностей, демографічній статистиці та теорії довгострокових відрахувань22. Метою проведення актуарних розрахунків є визначення оптимальної ціни страхової послуги для страхувальника, а також вона має забезпечувати достатній рівень прибутковості та рентабельності страхових операцій для страховика.

Особливістю операцій страхування життя та відповідно формування нетто-ставки є те, що період часу між сплатою внесків і моментом виплат становить від кількох до десятків років. За цей проміжок часу, враховуючи інфляційні процеси та величину прибутку, одержаного від інвестування тимчасово вільних коштів, вартість страхових внесків суттєво змінюється. Для врахування подібних змін застосовуються різноманітні методи фінансових розрахунків, зокрема дисконтування.

У фінансовій літературі дисконтування розглядається як визначення поточної (теперішньої") вартості грошей. Екстраполюючи дане визначення до страхування необхідно зазначити, що для страхувальника важливим є визначення поточної суми страхових платежів для одержання через певну кількість років (3, 5, 10,20 і більше) страхової суми з відповідним інвестиційним доходом.

Укладання договорів довгострокового страхування життя передбачає використання таблиць смертності, статистичні дані яких є основою для визначення ймовірності дожиття та смерті. Ці показники необхідні для розрахунку страхових тарифів.

У теорії та практиці страхування, таблиця смертності визначається як упорядкований ряд взаємопов'язаних величин, що характеризують зменшення за віком деякої сукупності народжених унаслідок смертності. Таблиця є системою показників, які вимірюють частоту смертності в різні періоди життя та частоту дожиття до кожного наступного віку. Показники таблиці смертності побудовані як опис процесу дожиття та вимирання певного покоління з фіксованою початковою чисельністю населення.

Ймовірність настання страхових випадків з довгострокових видів страхування визначається за допомогою показників смертності населення. Тривалість життя населення залежить від багатьох різних факторів, хоча спостереження за смертністю населення показали, що вони підкоряються закону великих чисел та залежать від віку людей.