Розділ 13. Страхування відповідальності за екологічне забруднення довкілля

1. Обов'язкове страхування відповідальності - здійснюється суб'єктами господарювання, що офіційно віднесені до переліку об'єктів підвищеної небезпеки.

2. Добровільне страхування відповідальності - здійснюється суб'єктами та громадянами, що внаслідок своєї діяльності можуть ненавмисно спричинити шкоду навколишньому природному середовищу.

3. Майнове страхування - здійснюється власниками майна, яке може бути знищене внаслідок екологічної катастрофи або інші аналогічної події, що може статися з причини негативного впливу діяльності людини на довкілля.

4. Обов'язкове особисте страхування - здійснюється суб'єктами господарювання, що офіційно віднесені до переліку об'єктів підвищеної небезпеки, та транспортними підприємствами, що забезпечують перевезення небезпечних вантажів, стосовно власного персоналу.

5. Добровільне особисте страхування - здійснюється громадянами та суб'єктами господарювання стосовно працюючого персоналу. Комплексне використання вищезгаданих видів страхування дозволить створити дійову систему страхового захисту майнових інтересів громадян, та юридичних осіб.

13.2. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання, пов'язаних з екологічною небезпекою

Практичне впровадження обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами й аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 178855, яка розроблена відповідно до вимог Законів України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та "Про страхування" з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб, у т.ч. довкіллю (природним ресурсам, територіям та об'єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об'єктах підвищеної небезпеки.

До суб'єктів обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, є страхувальники, страховики й треті особи, яким внаслідок пожеж та/або аварій на об'єктах підвищеної небезпеки заподіяна пряма шкода.

Страхувальники - суб'єкти господарювання, яким належать об'єкти підвищеної небезпеки на праві власності, повного господарського відання чи оперативного управління, які користуються або володіють об'єктами підвищеної небезпеки.

Страховики - юридичні особи - резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення обов'язкового страхування.

Треті особи - фізичні та юридичні особи, яким може бути заподіяна шкода внаслідок пожежі та/або аварії на об'єкті підвищеної небезпеки, крім осіб, які знаходилися в трудових відносинах із страхувальником, а також тих, які несанкціоновано або під час виконання службових обов'язків перебували на об'єкті підвищеної небезпеки.

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третім особам внаслідок пожежі та/або аварії на об'єкті підвищеної небезпеки.

З методологічної точки зору, важливим є трактування понять, які використовуються під час проведення екологічного страхування.

Пожежовибухонебезпечним об'єктом є той, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна чи кілька пожежовибухонебезпечних чи пожежонебезпечних речовин та матеріалів у кількості, що є підставою для віднесення його будівлі, споруди та приміщення до відповідних категорій, встановлених нормативними актами.

Аварія на об'єкті підвищеної небезпеки - небезпечна подія техногенного характеру (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо), яка виникла під час експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки й призвела до некерованих змін його стану, загибелі людей або тимчасової, або незворотної втрати працездатності, або здоров'я людини та заподіяння шкоди довкіллю.

Аварія санітарно-епідеміологічного характеру - аварія, внаслідок якої стався неконтрольований викид чи скид у середовище життєдіяльності людини хімічних, біологічних (бактеріологічних) сполук, що спричинило загибель людей або призвело чи може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людини, а також до проведення лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів серед населення чи до негативних наслідків для середовища життєдіяльності людини.

Одним із ключових питань у взаємовідносинах між страхувальником, страховиком та третіми особами є поняття страхового випадку. Страховим випадком вважається заподіяння прямої шкоди третім особам внаслідок пожежі та/або аварії на об'єкті підвищеної небезпеки під час дії договору обов'язкового страхування, у результаті чого виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Базовими параметрами договору екологічного страхування виступають страхова сума, страхові відшкодування, страховий тариф.

Страхова сума визначається за кожним конкретним об'єктом підвищеної небезпеки відповідно до категорії небезпеки й становить:

o для групи об'єктів 1 категорії небезпеки - 200000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент обчислення страхової суми;