Розділ 11. Страхування фінансово-кредитних ризиків

Розмір збитків визначається у вигляді різниці між фактичними збитками страхувальника (реальними збитками та упущеною вигодою, якщо це передбачено договором страхування), яких він зазнав при настанні страхового випадку, та витратами, які страхувальник поніс би у разі настання страхового випадку.

При визнанні страхового випадку конкретний розмір збитків визначається страховиком таким чином:

а) при відсутності спорів - виходячи із суми, на задоволення якої дав згоду страховик, визначеної на підставі документів та розрахунків, поданих страхувальником, а також одержаних страховиком матеріалів, інформації, висновку аудитора, банківських, фінансових, податкових органів, відповідних державних органів й органів місцевого самоврядування;

б) при розгляді справи у судовому порядку - на підставі рішення суду, яке набуло чинності.

Страхування фінансових ризиків відноситься до однієї з найбільш ризикованих видів страхування. Це вимагає відповідної капіталізації страхових компаній, а також формування ринку перестрахових послуг заради підтримання належного рівня платоспроможності й ліквідності страховиків як основи виконання своїх зобов'язань перед страхувальниками за договорами страхування.

11.3. Страхування кредитних ризиків

Активізація ділової активності між суб'єктами підприємницької діяльності потребує розширення та вдосконалення спектру страхових послуг, які надаються на покриття фінансово-кредитних ризиків. Динамічний розвиток страхового ринку України за останні роки забезпечує можливість розширення існуючих та створення нових страхових продуктів, а саме: страхування товарних кредитів; страхування фінансових (корпоративних та споживчих) кредитів; страхування кредитів під інвестиції; страхування відповідальності позичальника; страхування фінансових застав; страхування кредитів довіри й депозитів, а також страхування перерви у виробництві.

Одним з найбільш поширених ризиків у фінансово-господарської діяльності є кредитний ризик, пов'язаний з можливістю невиконання позичальником своїх фінансових зобов'язань перед банками, іншими кредиторами чи інвесторами у результаті виникнення ризику неплатежу або його неплатоспроможності, який формується у процесі кредитування. Зарубіжна страхова практика засвідчує про єдність підходів до визначення умов щодо страхування кредитів. Так, у польському Законі "Про страхову діяльність", страхування кредитів виокремлено у самостійну позицію у розділі позажиттєвих видів страхування (польська страхова теорія дотримується загального "дихотомного" поділу усієї сукупності видів страхування: на майнове й особисте. Російська страхова практика однозначно розглядає страхування кредитів як страхування заборгованості у складі страхування відповідальності. Німецька систематизація страхування теж традиційно відносить страхування кредитів до підгалузі страхування відповідальності48. У відповідності до Закону України "Про страхування", страхування кредитів відноситься до майнових видів страхування.

Страхування кредитних ризиків розглядається як комплекс страхових послуг, які забезпечують страховий захист майнових інтересів кредиторів, пов'язаних з існуванням ризику неповернення кредиту внаслідок неплатоспроможності позичальника.

Суб'єктом страхування кредитних відносин є юридична особа, яка уклала зі страховиком договір страхування кредиту або позики, та яка у встановленому законодавством України порядку здійснює кредитування на умовах, встановлених кредитним договором (договором позики).

Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з матеріальними збитками, завданими страхувальнику внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором (договором позики) між позичальником та страхувальником (позикодавцем та кредитором).

Страховим ризиком є неповернення кредитів або позик страхувальнику, що пов'язане з невиконанням (неналежним виконанням) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором (договором позики) між позичальником та страхувальником (позикодавцем та кредитором).

Страховими випадками є збитки страхувальника у результаті невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором (договором позики), а саме: неповернення (або часткове повернення) позичальником кредиту (позики) у встановлені кредитним договором терміни та (або) невиплата ним у повному обсязі й в установлені кредитним договором терміни погашення відсотків невиконання інших обов'язків, передбачених кредитним договором.

Страхова сума при страхуванні кредитів встановлюється у межах суми кредиту та відсотків за користування кредитом.

Термін страхування визначається на період дії кредитного договору.

Страховий тариф встановлюється у залежності від суми кредиту, а також від: категорії предмету застави (автотранспорт, побутова техніка житло тощо); механізму оцінки предмета застави й процедури оцінки кредитоспроможності позичальника.

У разі настання страхової події, страховик здійснює страхове відшкодування у розмірі заборгованості позичальника за вирахуванням франшизи. Виплата страхового відшкодування проводиться на підставі таких документів:

o страхового договору;

o кредитного договору;

o копій листування між страхувальником та позичальником, що стосується даного страхового випадку (якщо таке листування є в наявності);