TextBook Організація системи страхування у лісовому господарстві передбачає процес страхування фінансової відповідальності, який передбачає перекладання відповідальності за непередбачувану екологічну шкоду на страхові компанії. Передбачає виплату компенсації страховими компаніями у випадку нанесення екологічних збитків.
Страхування відповідальності за користування лісовими ресурсами необхідно розглядати, як інструмент забезпечення додаткових джерел цільового фінансування не лише охорони та захисту лісу, але й лісовідновлення на ділянках, що зазнали негативного впливу антропогенних чи природних факторів. Одночасно страхування розглядається, як економічний інструмент, який надає майновий захист лісокористувачам.
Питання організації екологічного страхування у лісовому господарстві має специфічні особливості. У відповідності до ст. 6 Лісового Кодексу України, усі ліси в Україні є власністю держави. Це означає те, що страхувальниками за даним видом страхування повинні виступати державні органи влади, які є постійними користувачами лісових ресурсів, а також тимчасові користувачі - ті, що орендують земельні ділянки лісового фонду на короткостроковий період до трьох років та довгостроковий - від 3 до 25 років.
Для реалізації будь-якого виду страхування, у т.ч. й екологічного необхідно дотримуватись основних принципів, які визначають економічну сутність страхування:
1) наявність страхового ризику, як ймовірності (або можливості) настання страхового випадку;
2) наявність потенційних страхувальників, тобто визначеної кількості фізичних та/або юридичних осіб, які потрапляють під дію впливу одного й того ж ризику;
3) наявність у страхувальника стабільного джерела доходів для участі у страхуванні;
4) наявність (створення) замкнутих грошових перерозподільчих відносин між страхувальниками через сформований страховиком, за рахунок їх внесків страховий фонд за принципом солідарного розподілу збитків;
5) повертання коштів страхового фонду, що зумовлено специфікою замкнутого розподілу збитків між страхувальниками.
Якщо розглядати ліс, як можливий об'єкт страхування, то дотримання першого з наведених принципів - наявність раптових подій, які тягнуть за собою матеріальний збиток, не викликає жодних сумнів. Найбільшу складність при організації страхування лісу, як суб'єкта власності, представляє реалізація другого принципу страхування - наявність ризикового товариства, як товариства власників, які страхують власне майно.
У відповідності до чинного законодавства, від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України, яка делегує свої повноваження щодо розпорядження лісами відповідним Радам народних депутатів. Згідно ст. 23 Лісового Кодексу, державне управління у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, його органи на місцях, спеціально уповноваженні державні органи лісового господарства, а також місцеві органи відповідно до законодавства України. Основними лісокористувачами від імені держави виступають: Державне агентство лісових ресурсів, Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій, Міністерство інфраструктури й Міністерство екології та природних ресурсів. Гака наявність лісокористувачів дозволяє сформувати з їх числа потенційних страхувальників, які мають бути зацікавлені в отриманні належного страхового захисту на випадок настання непередбачених подій (страхових випадків).
Збереження та примноження різних типів лісів залежить від ефективності управління ризиками та мінімізації їх впливу на лісовий фонд України.
Ризик у лісовому господарстві розглядається нами, як небезпека пошкодження біотичними, природними, антропогенними факторами та пожежами лісових насаджень (табл. 9.5).
Таблиця 9.5. Основні види ризиків у лісовому господарстві
| Види ризиків | Основні ознаки (прояви) | ||
| Природні | Внаслідок різкого коливання погодних умов страждають насадження природного та штучного походження | ||
| Пожежі | Нехтування противопожежними системами захисту лісів призводить до їх руйнування | ||
| Хвороби, й шкідники лісу | Порушення лісового покриву та його біорізноманіття | ||
| Техногенні | Негативні зовнішні впливи несуть потенційну небезпеку спричинення збитку лісовому господарству | ||
| Антропогенні | Нераціональне використання ресурсів лісового фонду призводить до скорочення кількісних та якісних показників біорізноманіття лісу | ||
| Незаконні вирубки лісу | Несанкціоновані вирубки лісу завдають непоправної шкоди лісовому фонду України | ||
| Радіаційні | Внаслідок радіаційного забруднення значні лісові масиви були виведені з господарського обороту | ||
| Господарські | Екодеструктивні зміни у довкіллі | ||
| Соціально-економічні | Пов'язані з недостатнім рівнем використання фінансових інструментів у лісовому господарстві | ||
| Інформаційні | Пов'язані з рівнем інформаційного забезпечення населення відносно екологічного стану лісів України | ||
З еколого-економічної точки зору, ризик лісокористування полягає у використанні кількісних та якісних властивостей ресурсного потенціалу лісів, внаслідок екодеструктивного впливу на нього.
Розробка конкретних напрямів щодо мінімізації існуючих ризиків у лісовому господарстві повинні включати такі заходи:
o науково-обґрунтоване вдосконалення нормативної бази лісокористування у рамках природоохоронного законодавства, погодженого з сучасними міжнародними вимогами щодо використання лісів;
o обов'язкове дотримання вимог екологічного права;
o розробка методів економічної оцінки лісових ресурсів;
o розробка економічних механізмів регулювання лісокористування;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхові послуги» автора Дема Д.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. Сільськогосподарське страхування“ на сторінці 10. Приємного читання.