Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

Спеціальні та галузеві соціології

Ще більш складними є методи прогнозування електорального вибору, що грунтуються на певних теоретичних моделях електоральної поведінки - статусної, ідеологічної ідентифікації, економічного голосування чи ідеологічно-економічного голосування. При цьому слід враховувати специфіку політико-електоральної культури та факторів електоральної поведінки в різних країнах. Справа в тому, що різні групи виборців України за ідеологічною ідентифікацією та три групи (провладна, розчарована та протестна) неідеологізованих виборців голосує за певні партії та кандидатів різним чином, а тому і прогноз треба робити по кожній із них (з урахуванням їх частки в електораті) і потім сумувати результат по кожній парті

(кандидату) за формулою:

де Прм - прогноз модельний електорального вибору, Прк - прогноз поведінки комуністично ідентифікованого електорату, Пpc - соціалістичного Прдс соціал-демократичного, Прз – зеленого, Прл - ліберального, Прп - прагматичного, Прхд -християнсько-демократичного, Прн - націонал-демократичного; к, с, сд, з, л, п, хд, н, в, р, пр - частка комуністичного, соціалістичного, соціально-демократичного, прагматичного, християнсько-демократичного, національно-демократичного, владного деідеологізованого, розчарованого неідеологізованого та протестного неідеологізованого електорату.

Крім того, похибки прогнозів результатів голосування зумовлені не тільки випадковими та систематичними похибками рейтингового опитування, не тільки адекватністю методів прогнозування, але й необхідністю врахування ефектів "замовчування" (бо частина опитаних із міркувань престижу чи страху приховує свої реальні електоральні наміри) та ефекту реклами (бо частина опитуваних під впливом масованої реклами говорить, що голосуватиме за найбільш рекламовані партії, а потім голосує згідно з більш глибокими мотивами).

Методики розрахунку коефіцієнтів "замовчування" та реклами в передвиборчих прогнозах тільки розробляються, але без урахування їх часто неможливо досягти прийнятної точності прогнозів.

1. Рукавишников В., Хатан Л., Эстер П. Политические культуры и социальные изменения. Международное сравнение. - М., 1998.

2. Шевченко Ю. Между экспрессией и рациональностью, об изучении электорального поведения в России // Полис. - 1998. - №1.

3. Berelson В., LazarsfeU P., McPhee W. Voting. A Study of Opinion Formation in a Presidential Campaign. - Chicago, 1954.

4. Campbell A., Converse Ph., MillerW., Stokes D. The American Voter.- New York, 1960.

5. Downs A. An Economic Theory of Democracy. - New York, 1957.

6. Fiorina M. Petrospective Voting in American National Election. – New Haven, 1981.

7. Lipset S., Rokkan S. Party System and Voter Alignments. - New York, 1967.

8. Rosenstone S. Forecasting Presidential Elections. - New Haven, 1983.

9. Шампань П. Делать мнение. Новая политическая игра. - М., 1997.

10. МаннгеймД. Б., Рич Р. К. Политология. Методы исследования. -М., 1977.

11. Powell J. В. Contemporary Democracies: Participation, Stability and Violence. - Cambridge, 1982.

12. Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. - К., 1993.

13. Швери Р. Теория рационального выбора: аналитический общ И Социологический журнал. - 1995. - №2.

14. Журавлев А. Выборы в органы законодательной власти: предварительные итоги и территориальная специфика // Власть. - 1998. -№12.

15. Ослон А., Петренко £. Электоральное поведение: от опросов к моделям //Вопросы социологии. - 1994. - №5.

Наступний розділ:

СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології
  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес