Ще більш складними є методи прогнозування електорального вибору, що грунтуються на певних теоретичних моделях електоральної поведінки - статусної, ідеологічної ідентифікації, економічного голосування чи ідеологічно-економічного голосування. При цьому слід враховувати специфіку політико-електоральної культури та факторів електоральної поведінки в різних країнах. Справа в тому, що різні групи виборців України за ідеологічною ідентифікацією та три групи (провладна, розчарована та протестна) неідеологізованих виборців голосує за певні партії та кандидатів різним чином, а тому і прогноз треба робити по кожній із них (з урахуванням їх частки в електораті) і потім сумувати результат по кожній парті
(кандидату) за формулою:
де Прм - прогноз модельний електорального вибору, Прк - прогноз поведінки комуністично ідентифікованого електорату, Пpc - соціалістичного Прдс соціал-демократичного, Прз – зеленого, Прл - ліберального, Прп - прагматичного, Прхд -християнсько-демократичного, Прн - націонал-демократичного; к, с, сд, з, л, п, хд, н, в, р, пр - частка комуністичного, соціалістичного, соціально-демократичного, прагматичного, християнсько-демократичного, національно-демократичного, владного деідеологізованого, розчарованого неідеологізованого та протестного неідеологізованого електорату.
Крім того, похибки прогнозів результатів голосування зумовлені не тільки випадковими та систематичними похибками рейтингового опитування, не тільки адекватністю методів прогнозування, але й необхідністю врахування ефектів "замовчування" (бо частина опитаних із міркувань престижу чи страху приховує свої реальні електоральні наміри) та ефекту реклами (бо частина опитуваних під впливом масованої реклами говорить, що голосуватиме за найбільш рекламовані партії, а потім голосує згідно з більш глибокими мотивами).
Методики розрахунку коефіцієнтів "замовчування" та реклами в передвиборчих прогнозах тільки розробляються, але без урахування їх часто неможливо досягти прийнятної точності прогнозів.
1. Рукавишников В., Хатан Л., Эстер П. Политические культуры и социальные изменения. Международное сравнение. - М., 1998.
2. Шевченко Ю. Между экспрессией и рациональностью, об изучении электорального поведения в России // Полис. - 1998. - №1.
3. Berelson В., LazarsfeU P., McPhee W. Voting. A Study of Opinion Formation in a Presidential Campaign. - Chicago, 1954.
4. Campbell A., Converse Ph., MillerW., Stokes D. The American Voter.- New York, 1960.
5. Downs A. An Economic Theory of Democracy. - New York, 1957.
6. Fiorina M. Petrospective Voting in American National Election. – New Haven, 1981.
7. Lipset S., Rokkan S. Party System and Voter Alignments. - New York, 1967.
8. Rosenstone S. Forecasting Presidential Elections. - New Haven, 1983.
9. Шампань П. Делать мнение. Новая политическая игра. - М., 1997.
10. МаннгеймД. Б., Рич Р. К. Политология. Методы исследования. -М., 1977.
11. Powell J. В. Contemporary Democracies: Participation, Stability and Violence. - Cambridge, 1982.
12. Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. - К., 1993.
13. Швери Р. Теория рационального выбора: аналитический общ И Социологический журнал. - 1995. - №2.
14. Журавлев А. Выборы в органы законодательной власти: предварительные итоги и территориальная специфика // Власть. - 1998. -№12.
15. Ослон А., Петренко £. Электоральное поведение: от опросов к моделям //Вопросы социологии. - 1994. - №5.
СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології“ на сторінці 5. Приємного читання.
