Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

Спеціальні та галузеві соціології


Аналіз основних категорій


"Соціологія управління" - галузь соціології, яка вивчає закономірності, засоби, форми та методи цілеспрямованого впливу на соціальні відносини, структури і процеси суспільства (організації) з метою упорядкування, підтримки, збереження його оптимального функціонування, розвитку або зміни, переведення до іншого стану. Соціологія управління досліджує також природу управлінських відносин, з'ясовує, насамперед, соціальні цілі управління з точки зору їх відповідності інтересам тих, ким управляють" [1, 579].

Вивченням управління займаються багато галузевих наук В аналізі управління соціологія має свої специфічні підходи. Зокрема, білоруські дослідники вважають, що сутність соціологічного підходу в управлінні полягає у виділенні та вивченні п'яти взаємопов'язаних компонентів:

• o Діяльність управляючої підсистеми, до якої треба відносити різні органи управління як на державному рівні, так і на рівні окремих організацій. Ця діяльність охоплює комплекс проблем щодо підбору, підготовки, просування кадрів, формування управлінських відносин.

• o Цілеспрямований управлінський вплив на об'єкти управління (зовнішній або внутрішній).

• o Соціальна самоорганізація, що є сукупністю спонтанних процесів внутрігрупового регулювання (громадська думка, традиції, звичаї, соціальні норми тощо), які формують регулюючі та управлінські впливи на поведінку та діяльність особистостей та груп.

• o Система управлінських рішень, які забезпечують цілісність зберігання та підвищення якісних параметрів керованої системи, її сталого розвитку.

• o Аналіз та контроль керованої підсистеми, що дозволяє оперативно корегувати її діяльність [2, 272-274].

Таким чином, систему соціального управління можна уявити у вигляді такої узагальненої схеми:

Огляд сучасних праць із соціології управління [3—13] дозволяє зробити такі висновки:

· для аналізу соціологічних аспектів управління важливо виділити суб'єкт та об'єкт управління;

· суттєве значення має аналіз специфіки соціального управління (або управління соціальними процесами) як важливий напрямок управлінської діяльності взагалі;

· взаємодія суб'єкта та об'єкта управління формує декілька типів соціальних процесів, де поєднуються взаємодія і взаємовплив, формуються як суспільна погоджена діяльність, так і конфліктні зони;

· суб'єкти і об'єкти управління (соціальні процеси, які породжені взаємодією) потрібно розглядати на фоні зовнішнього та внутрішнього середовища.

Механізм регуляції людської діяльності необхідно вивчати, перш за все, аналізуючи як регулятори людської поведінки, так і цінності та соціальні норми. Цінності у самому загальному визначенні — це будь-які матеріальні або духовні блага, які як окремій людині, так і людській спільноті уявляються дуже значними, а прагнення до таких благ зветься ціннісними орієнтаціями. Задача соціології управління — виявити, на яку цінність спрямована конкретна управлінська діяльність.

Іншим регулятором діяльності людей є соціальні норми, що являють собою правила поведінки, які або стихійно формуються у суспільстві протягом більш-менш тривалого розвитку, або встановлюються державою (норми права) та різними суспільними організаціями. Це базові категорії для розуміння соціального управління, або управління як один із видів управлінської діяльності у суспільстві Так, наприклад, для будь-якої виробничої організації є характерною сукупність трьох організаційних підсистем: технологічної, економічної та соціальної. І кожна з них вимагає особливої управлінської діяльності. Щодо соціальної підсистеми, то вона являє собою сукупність елементів, які характеризують соціальні якості людей, рівень їх культури, загальних та професійних знань, їхні потреби, інтереси, цінності, а також ставлення до умов своєї діяльності, характер людських відносин тощо [12, 76-78; 99].

Важливо підкреслити, що така схема повинна розглядатись у нерозривному зв'язку з внутрішнім та зовнішнім середовищем конкретної організації. "Соціальна організація являє собою систему соціальних груп і відносин між ними для досягнення конкретних цілей шляхом розподілу функціональних обов'язків, координації зусиль, дотримання певних правил взаємодій у процесі функціонування системи управління" [11, 115]. В соціології управління прийнято розрізняти діяльність керівника і управлінську діяльність. Різницю між ними відомі американські фахівці з проблем управління П. Друкер и У. Беніс визначили так: "Менеджмент - це мистецтво дертися по драбині успіху, керівництво — уміння визначити, де цю драбину ставити" [2, 276].

Будь-яка соціальна організація створюється для досягнення двох основних цілей: 1) організаційних, виробничих; 2) формування соціального середовища, певної системи соціальних відносин, соціально-психологічного клімату, які сприяють досягненню виробничої мети. Під соціальним процесом треба розуміти послідовну зміну соціальної організації у цілому або окремих її частин (ця зміна може бути як прогресивною, так і регресивною).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес