СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

Спеціальні та галузеві соціології

Політика є одним із найважливіших соціальних інститутів, за допомогою якого суспільство здійснює розподіл влади, встановлює певний порядок організації суспільного буття та виробляє важливі для суспільства рішення. На відміну від багатьох інших галузевих напрямків соціології, предмет соціології політики ніколи не був таким, який легко визначається. Саме словосполучення "соціологія політики" містить суттєву смислову проблему, яка укорінена в етимології родових понять та в походженні політичних явищ. У давньогрецькому світі, за визначенням видатного засновника наукової логіки Арістотеля, бути істотою "суспільною" означало можливість бути учасником організованих людських спільнот, громадянином полісу, тобто означало майже те саме, що і бути істотою "політичною". Ця традиція широкого тлумачення політичного як соціального та соціального як політичного отримала відбиття в історії становлення соціології як науки. О. Конт, який на початку XIX століття замислився над проблемою класифікації позитивних наук, пропонував різні терміни для визначення позитивної науки про суспільство: "політична наука" — "соціальна фізика" - "соціологія". І, можливо, пошуки предметного акценту між виявленням прихованих цілей та вивченням більш об'єктивних причин суспільних явищ привели великого майстра класифікації наук до вибору терміну "соціологія".

Основні етапи становлення соціології політики

Суспільні, гносеологічні потреби у розвитку соціології політики нерозривно пов'язані з бурхливими історичними процесами раціоналізації суспільного життя, підвищенням рівня відкритості та інтенсивності соціальних взаємодій у сучасному суспільстві, ролі публічної сфери для їх здійснення. Перехід від традиційного до індустріального та постіндустріального типів суспільств, від тоталітарних режимів до демократії — віхи, що відчиняють нові соціальні простори та потреби у їх осмисленні. Саме з цими віхами пов'язаний високий інтерес до гносеологічних та практичних функцій соціології політики, який останніми роками проявляється і в українському суспільстві.

Інтелектуальні передумови для розвитку соціології політики сформувались уже наприкінці ХГХ століття та стали результатом накопичення як багатовікового досвіду філософської та теологічної думки про форми суспільного порядку, походження влади і держави, "кращі" методи регулювання суспільних відносин, так і суто соціологічного досвіду у поясненні соціальних явищ.

У сучасній соціології існують різні підходи до виділення та позначення основних етапів розвитку соціології політики (див.: Тощенко, 2002, 21-34; Артемов, 2002, 9-10; Істон, 1997, 9-30 тощо). Ми пропонуємо виділяти наступні періоди у становленні та розвитку соціології політики:

1. Протосоціологічний, філософсько-релігійний етап (до се

ред. XIX ст.): .

Загальнофілософський — для якого була характерною нерозділеність соціально-політичного знання про суспільство та форми його устрою;

Розділення етико-релігійного, філософсько-політичного та політико-правового напрямків знання (з XV—XVI ст.).

2. Класичний соціологічний етап (сер. XIX — сер. XX ст.):

Універсалістський, пов'язаний з утворенням цілісних соціологічних концепцій суспільства, влади і політики, пізнанням усталених причинних зв'язків між політикою та іншими явищами суспільства (з сер. XIX — до першої чверті XX ст.);

Емпірико-прикладний — розвиток методології емпіричних соціологічних досліджень явищ політики, увага до особливостей поведінки людини у сфері політики (з 20-х років XX ст.).

3. Посткласичний етап, протягом якого сталося визнання плюралістичності знання про політику та методів її дослідження ролі не тільки політичних режимів та структур, а й людської свідомості, дії та культури, випадкових факторів у політичному процесі; орієнтація на зв'язки між макро- та мікросвітом

політичних взаємодій (з 60-х років XX ст.):

Фундаменталізація та плюралізація знання про політику та методи дослідження, розвиток порівняльних досліджень політичних режимів, культур та людської поведінки (з кінця 50-х - до початку 80-х років XX ст.);

Постмодерністський етап, протягом якого виявилося прагнення до синтезу теорій та методологічних підходів, якісних та кількісних методів дослідження, утверджується уявлення про мінливість та "багатомірність сучасності", значущість процесів глобалізації та локалізації у політичному просторі (з 1980-х років).

Запропонована періодизація відображає уявлення про безпосередній вплив на розвиток соціології політики таких чинників:

· суттєвих змін у життєдіяльності та проявах суспільства;

· змін у "соціальному замовленні" щодо пояснення політичних явищ;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ
  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес