СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

Спеціальні та галузеві соціології


Предметне поле соціології праці


Про соціологію праці дуже часто говорять як про науку, яка досліджує промисловість, її досягнення і зв'язок із суспільним розвитком. При цьому окремі дослідники зосереджуються на поведінкових аспектах діяльності, вважаючи, що основним завданням соціології праці є вивчення трудової поведінки окремих людей або груп, які утворилися, функціонують і розвиваються у специфічних умовах промислового виробництва. Зокрема, для традицій французької соціологічної школи характерним є розгляд соціології праці як науки, предметом дослідження якої є соціальні групи, що формуються в процесі людської діяльності. Відповідно об'єктом дослідження тут можуть виступати більш-менш стабільний трудовий колектив промислового підприємства чи приватної фірми, невелике фермерське господарство, екіпаж літака тощо. У свою чергу, відомий польський соціолог Ян Щепанський вважає, що соціологія праці — це складова частина соціології, яка розглядає працю як суспільне явище і досліджує зміни, що нею викликаються в структурі суспільства, діяльності і розвитку великих та малих об'єднань людей.

Наведені визначення відображають дві історично сформовані тенденції у поглядах на предмет соціології праці. Одна з них зосереджується на проблемах промислового виробництва і шляхах його вдосконалення, розглядає окрему людину або групу людей у різних вимірах трудової діяльності. Цей напрямок сформувався історично першим під назвою промислова (індустріальна) соціологія. Під такою назвою соціологія праці закріпилася у США і англосакській літературі. З іншого боку, вважається, що предмет соціології праці повинен виходити за межі промислового виробництва, звідси - соціологія праці покликана вивчати діяльність і закономірності суспільних відносин у сфері праці в цілому. Така точка зору була, зокрема, характерною для вітчизняної соціологічної традиції і сформувалася ще за радянських часів. Сьогодні відбувається переосмислення предметного поля соціології праці. Вважається, що предметом соціології праці як спеціальної соціологічної теорії є, зокрема, "...структура і механізм соціально-трудових відносин, а також соціальних процесів та явищ у сфері праці" (Ромашов О. В., 1999 p.). Відповідно у сучасних умовах трансформаційного процесу змінюються пріоритети і основна проблематика соціології праці, серед якої особливої актуальності набувають:

· дослідження з оптимізації трудової організації і соціальної структури суспільства;

· аналіз ринку праці як регулятора оптимальної і раціональної мобільності трудових ресурсів;

· пошук шляхів найбільш повної реалізації трудового потенціалу сучасного працівника;

· оптимальне поєднання моральних і матеріальних стимулів у якісних змінах ставлення до праці за умов ринку;

· дослідження причин і розробка системи заходів із попередження і регулювання трудових конфліктів;

· створення системи соціальних гарантій, спрямованих на захист працівників у суспільстві і трудовій організації.

Окрім того, не менш актуальними, на наш погляд, залишаються для соціології праці проблеми, пов'язані з:

· пришвидшенням адаптивних процесів у працюючих до нових ринкових умов праці;

· аналізом ціннісних орієнтацій працюючих і мотиваційного механізму до праці відповідно до потреб сучасного виробництва;

· дослідженням трудової поведінки та її різновидів, включаючи протестні і деструктивні форми її прояву;

· аналізом трудової міграції, плинності кадрів за наслідками та впливом на внутрішній ринок праці;

· вивченням особливостей само зайнятості населення;

· розробкою ефективних технологій професійної підготовки та перепідготовки працівників та незайнятих;

· соціальним плануванням та проектуванням трудової кар'єри.

Дослідження, які проводяться в межах соціології праці, є вкрай потрібними для формування науково обґрунтованої соціальної політики у сфері праці та зайнятості, розробки програм інноваційного та соціально-економічного розвитку виробничих організацій і трудових колективів, регулювання трудових суперечностей. Соціологія праці покликана, з одного боку, розширювати знання щодо реально існуючої дійсності, з іншого - сприяти утвердженню нових зв'язків та процесів, що відбуваються у сфері соціально-трудових відносин.

Глибоке розуміння процесів, що відбуваються у трудовій сфері, неможливе без використання наукового апарату соціології праці, основу якого складають такі базові категорії як праця, зміст праці, характер праці, організація праці, безробіття, ставлення до праці, задоволеність працею, трудовий колектив, трудова поведінка та ін. Розглянемо їх дещо детальніше. Праця — це цілеспрямована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і культурних цінностей. Праця є основною і важливою умовою життєдіяльності людей. Впливаючи на навколишнє природне середовище, змінюючи і пристосовуючи його до своїх потреб, люди за допомогою праці не лише забезпечують своє існування, але й створюють умови для розвитку і прогресу суспільства. Сутність праці як соціального явища виявляється в її функціях. Найголовніша з них — створення матеріально-культурних благ. Друга функція — це забезпечення матеріального добробуту працівника і його сім'ї. Соціально-економічна неоднорідність праці зумовлює диференціацію соціальної структури як окремого підприємства, так і суспільства загалом. У зв'язку з цим говорять про соціально-диференційну функцію праці і пов'язану з нею статусну, яка зумовлена неоднаковим значенням у суспільстві різних видів праці. У свою чергу, особистісна і ціннісна функції праці пов'язуються, з одного боку, із формуванням особистості (праця повинна стати сферою самореалізації, самоствердження людини), з іншого - із формуванням у працівників ціннісних установок, мотиваційної сфери, життєвих цілей та планів на майбутнє.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ
  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес