Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

Спеціальні та галузеві соціології

Економічна соціологія — це міждисциплінарне знання, потреба в котрому викликана наявністю проблем, що їх не можуть вирішити уособлені, дисциплінарно обмежені науки.

Об'єктом економічної соціології є взаємодія економічної і соціальної сфер життєдіяльності суспільства, і, відповідно, — соціальних і економічних процесів.

Предмет економічної соціології — соціальні механізми регуляції економічних відносин, закони і категорії, які формуються за принципом взаємодоповнення. Одним із завдань економічної соціології є відтворення цілісної картини функціонування економіки в рамках соціального процесу. Потрібно розрізняти чотири групи проблем, що їх досліджує дана наука:

• 1. розробка економіко-соціологічної моделі певного стану суспільства;

• 2. обґрунтування соціальної стратегії і тактики діяльності держави із врахуванням інтересів різних соціальних груп;

• 3. соціально-економічне вивчення соціальної структури населення як суб'єкта економічної діяльності;

• 4. системне дослідження соціальних регуляторів економіки, конкретних механізмів впливу на неї соціальних відносин [3].

Місце та роль економічної соціології визначається функціями останньої. До таких належать:

• 1. теоретико-пізнавальна (реалізується через дослідження соціально-економічних закономірностей суспільного життя);

• 2. прогнозуюча (визначення найбільш важливих та ймовірних тенденцій розвитку соціально-економічної діяльності);

• 3. управлінська (забезпечення системи управління економічною сферою адекватними даними);

• 4. ідеологічна (формування соціально-економічного світогляду у всіх "акторів" економічного життя);

• 5. соціальна функція (інформаційне забезпечення процесу "економічної" соціалізації індивіда, його інтеграції у життя суспільства).

Реалізація названих вище функцій ґрунтується на відповідному категоріальному апараті. Основними категоріями економічної соціології виступають: особа, соціальна група, соціально-економічні відносини, економічна поведінка, економічна Діяльність, економічна свідомість, економічна культура, соціальна політика, власність, потреби, мотиви, цінності установки, соціальні норми тощо. Як видно, ціла низка категорій соціологічного знання запозичена із соціальної філософії, соціальної психології, політичної економії педагогіки, правознавства.

Структура основних категорій економічної соціології є ієрархічною. Перший рівень ієрархії утворюють категорії "економічна сфера" і "соціальна сфера", які відображають зміст процесів у "полі" взаємодії економіки і соціуму. Другий рівень презентують такі категорії, як "соціальний механізм розвитку економіки" та "соціальні механізми регуляції соціально-економічних процесів". На третьому рівні знаходяться категорії, що конкретизують зміст соціальних механізмів. Мова йде про економічну свідомість, економічну культуру, економічні потреби, цінності, установки, стереотипи, економічну діяльність та економічну поведінку. Система названих вище категорій створює підґрунтя ефективного дослідження соціальної та економічної сфер життєдіяльності суспільства, соціально-економічних процесів у царині взаємодії останніх.

Значущість нової гілки соціологічного знання (економічної соціології) полягає в її методологічно обґрунтованому посиленні соціологізації економічного життя суспільства, наданні сфері виробництва "людського" обличчя.

Сучасна західна економічна соціологія

У рамках сучасної західної суспільствознавчої науки економічна соціологія має певний самостійний статус із відповідним колом досліджуваних проблем. Піонером наукових розробок у галузі економічної соціології є американський економіст Г. Беккер. Саме він запропонував об'єднувальну ідею, соціологічна сутність якої полягає в тому, що усім видам соціальної поведінки притаманні три основні прикмети: © оптимізація поведінки; ® ринкова природа поведінки; ® наявність стійких упереджень.

Актуальність економічної поведінки пояснюється (на думку Г. Беккера) тим, що до традиційних об'єктів економічної науки (товар, праця, фінанси) додаються феномени, які не мають ринкової природи. Мова йде про сферу послуг і цінності культури, тобто цінності поведінкового сектора. До речі, у західній науці об'єднання соціології і економіки відбувається не лише в рамках соціології. Засновники нової міждисциплінарної галузі знання спираються на відповідну економічну концепцію, згідно з якою, у центрі "економікса" опиняються закони обміну, розподілу, використання обмежених ресурсів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук
  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес