Суб'єкти економічних відносин

Спеціальні та галузеві соціології

Економічна і соціальна сфери життєдіяльності суспільства тісно пов'язані між собою господарською діяльністю людей. Чисельні соціальні групи (які водночас включені як до сфери виробництва, так і до інших підсистем суспільства) виступають як канали трансформації різноманітних взаємодій і взаємозв'язків між економічною і суспільною сферами. Йдеться про те, що ні економічні, ні соціальні відносини не обмежуються власними структурами. Перші прогнозують соціальні, другі — економічні процеси і явища. Більше того, економічні відносини існують у певній соціальній оболонці, а соціальні — в економічній. Виникає складне переплетіння відносин, які можна вивчати лише абстрактно, відокремивши одні від інших.

Визначальними у цьому "переплетінні" є економічні відносини. Вони становлять економічний базис суспільства, на ґрунті якого здійснюються соціальний, політичний і духовний процеси суспільного життя. Що ж являють собою економічні відносини та їхні суб'єкти у соціологічному вимірі?

Як зазначає доктор соціологічних наук, професор В. Тарасенко, з погляду економічної соціології, економічні відносини—це різновид суспільних відносин, пов'язаних із особливою діяльністю людей та їхньою взаємодією, спрямованою на забезпечення, насамперед, матеріальних потреб людського життя та на досягнення певних цілей і соціальних переваг [2, 67].

Загальною соціальною ознакою економічних відносин є суб'єктність. Остання означає, що економічні відносини мають свого носія, котрий їх створює, реалізує, підтримує, регулює. Цей носій ще й психологічно забарвлює економічні відносини, опосередковуючи їх суб'єктивним елементом: мотивацією, метою, почуттям, емоціями, оцінками тощо. Завдяки усвідомленню та суб'єктивізації будь-яке економічне відношення існує і як відношення до відношення. Адже воно (відношення) обов'язково оцінюється суб'єктом із певної позиції в системі певних цінностей — вигоди, доходу, соціальної справедливості, рівності.

Економічні відносини характеризуються здатністю опредмечуватися. Завдяки опредмечуванню вони, як латентна реальність, отримують фіксований предметний вияв. Формами соціальної предметності є продукти матеріального виробництва (предмети, речі, послуги), соціальні інститути (організації, установи, інфраструктура ринку), знаки (мова, символи, гроші), людська поведінка [2, 69].

В економічній соціології розрізняють економічну діяльність і економічну поведінку з точки зору двох підходів. В одному випадку їх ототожнюють, в іншому — розрізняють за принципом: діяльність — визначена форма активності відносно поведінки. Іншими словами, якщо економічна діяльність являє собою сукупність дій, актів індивіда (за допомогою яких він безпосередньо реалізує свої економічні інтереси і за допомогою котрих досягає господарських цілей), то економічна поведінка об'єднує всі форми активності (вчинки, дії тощо), котрі "обслуговують" чи "супроводжують" діяльність.

Система економічних відносин є складною і розгалуженою, щоб можна було розглянути її у повному обсязі. Якщо в єдиному процесі розширеного відтворення розрізняють виробництво, розподіл, облік, споживання, то економічні відносини поділяються на чотири великі групи: виробничі, розподільчі, відносини обміну (купівля-продаж) і споживання [1, 81].

Кожний із суб'єктів економічних відносин конкретизує і типізує ці відносини, особливим способом реалізує їх через власну діяльність. У цій діяльності суб'єкт економічних відносин збігається з суб'єктом соціальних відносин. Ці відносини взаємно переплітаються, "оформлюють" одне одного. Економічна діяльність, яка здійснюється в рамках таких взаємно оформлених відносин, набуває також певних соціальних рис (наприклад, підпорядковується соціальним цілям, акумулює неформальні соціальні взаємовідносини). Це дозволяє застосовувати до неї (економічної діяльності) і соціальний підхід, соціологічний погляд, що реалізується економічною соціологією.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суб'єкти економічних відносин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин
  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес