Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

Спеціальні та галузеві соціології

Такої можливості соціологи не мають в передвиборчих та більшості поствиборчих опитувань, коли, в кращому випадку, за допомогою кореляційного та регресійного аналізу можливо визначити фактори електоральних установок, а не поведінки. При цьому не слід забувати, що Exit poll — це різновид експрес-опитувань, а отже, його опитувальний лист (разом із соціально-демографічними питаннями) може включати не більше 20—25 запитань, а тому і показники факторів електоральної поведінки треба відбирати з особливою ретельністю.

Важливою функцією електоральної соціології, окрім інформаційно-аналітичної, описової та пояснювальної, є функція прогностична. В ході реалізації цієї важливої функції (а точність прогнозів в електоральній соціології часто вища за . точність прогнозів погоди в природничих науках) використовують екстраполяційні, трендові прогнози та прогнози з використанням методів моделювання.

Для прогнозування електоральної активності виборців використовують різні формули розрахунків на основі різних вимірювальних шкал передвиборчої активності ("формула Ротмана", "формула Комаровського", "формула Демидова" тощо), але всі вони дають явно завищені прогнозні показники, порівняно з реальними.

Справа в тому, шо частина виборців в опитуваннях приховує, з міркувань престижу чи страху, своє небажання брати участь у виборах, а абсолютна більшість тих, хто в опитуваннях вагається щодо участі, - в них участі не бере (відповідь "важко сказати" є м'якою формою небажання голосувати). А тому потрібно використовувати так званий коефіцієнт корекції (К) при прогнозах виборчої активності.

Проведені фірмою "Юкрейніан соціолоджі сервіс" і перевірені на національному, регіональному рівнях і в безлічі мажоритарних округів експерименти дали можливість визначити:

а) формулу середньострокового прогнозу виборчої активності (за 2—6 місяців до дня голосування):

де а1 — частка тих, хто збирався брати участь в опитуванні, a2 — частка тих, хто ще не визначився щодо участі, К - коефіцієнт корекції, який визначається розрахунком різниці між реальним відсотком участі в двох попередніх виборчих кампаніях (офіційні дані) і відсотком участі в цих попередніх виборах за даними вашого передвиборчого опитування;

б) формулу короткострокового прогнозу виборчої активності (останні два місяці до дня голосування):

де а, і к визначаються аналогічним чином, що і в першій формулі.

Звичайно, запропоновані формули прогнозування виборчої активності потребують уточнення в ході наступних досліджень. Вони можуть бути змінені, коли зміниться громадський клімат в державі щодо участі в виборах, однак вони перевірені досвідом і можуть застосовуватись як в теоретичних, так і в прикладних електоральних дослідженнях.

Найпростішим методом прогнозування електорального вибору (розподілу голосів між партіями чи кандидатами) є екстраполяційні методи прогнозування на основі рейтингів вибору (Р) в масових репрезентативних опитуваннях.

Як відзначали керівники російського Фонду "Общественное мнение", "практика публікацій результатів опитування громадської думки ... показала, що для переведення даних із статусу "опитування" до статусу "прогноз" часто робиться нехитра операція: невизначених відкидають, а тих, хто визначився, беруть за 100% і перераховують результат. Тим самим неявно робиться припущення, що невизначені поводитимуться в день виборів так само, як і ті, хто вже визначився" [23, 19].

Тобто в прогнозі використовується проста формула:

де П — прогноз екстраполяційний, Р2 — рейтинг вибору серед тих, хто братиме участь у голосуванні, NE — частка опитаних, які визначились у виборі партії чи кандидата (включаючи і тих, хто голосуватиме проти всіх).

Але прості екстраполяційні прогнози виявляються часто неточними, бо невизначені на момент опитування виборці можуть голосувати зовсім іншим чином, ніж визначені, а їх частка в опитуваннях на виборах різних рівнів може коливатись у дуже значних межах (15—50%).

Підвищити точність екстраполяційних прогнозів можливо з урахуванням показників симпатії невизначених (рейтинг симпатій — РС2).

де Пе2 — уточнений екстраполяційний прогноз.

Такі прогнози робляться по кожній партії та кандидату, включаючи тих, хто голосуватиме проти всіх кандидатів (партій).

Посилити точність екстраполяційних прогнозів, які, як правило, ґрунтуються на основі даних останнього рейтингового опитування, можна за допомогою трендових екстраполяційних прогнозів. В основі побудови трендових моделей лежить вивчення динаміки рейтингів партій і кандидатів в моніторингових повторних електоральних опитуваннях, про що йшла мова вище. Адже дані певного опитування рейтингів (навіть і проведених за кілька днів до виборів) - це момент у потоці їх постійних змін. Виявити тенденцію змін - означає встановити математичну формулу, яка дасть можливість з певною мірою точності розрахувати кількісне значення показника на ту чи іншу дату в майбутньому. Для таких прогнозів потрібна наявність даних рейтингів в якомога більшій кількості моментів (краще за методом "хвильових" опитувань) та надійного математичного забезпечення. А тому в прикладних дослідженнях електорату вони використовуються рідко.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології
  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес