Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

Спеціальні та галузеві соціології

Зазначаючи, що теорія Т. Парсонса, Н. Смелзера й В. Мура може ще багато дати, М. Грановеттер проводить чітку межу між старою і новою соціологією. На його думку, однією із головних відмінностей між новою та старою економічною соціологією є те, що перша, не вагаючись, здійснює атаку на неокласичні аргументи, тоді як друга намагається приховати свій критицизм і майже ніколи не конструює альтернативні моделі такого самого рівня деталізації. Згідно позиції М. Грановаттера, існує похибка в засадах мікроекономічної теорії. І нова економічна соціологія повинна доводити це відверто й чітко, особливо у ключових галузях економічного теоретизування. Мова йде про ринкові структури, виробництво, ціноутворення, розподіл і споживання. Ця похибка полягає в тому, що економічні актори не є атомізованими, відокремленими один від одного, якими пропонує розглядати їх теорія. Навпаки, вони включені до взаємодії та структур взаємодії, що мають перебувати в центрі теоретизування, а не на периферії уваги, тенденція чого раніше домінувала в економічній соціологи [5,137].

Незважаючи на "малий вік", "нова економічна соціологія" стала вельми популярною на Заході, особливо в США.

Але "нова економічна соціологія" має своїх прибічників і серед європейських соціологів, котрі створили дещо іншу її версію. У Європі більша увага приділяється класичним напрацюванням, має місце тенденція розвивати більш холістичний підхід. Американська ж соціологія концентрує зусилля на середньому рівні теоретизування.

Говорячи про понятійно-категоріальний апарат "нової економічної соціології", слід зазначити, що поняття вкоріненості в його сучасному трактуванні було впроваджене у програмній статті М. Грановеттера як альтернатива поняттю атомізації. Він доводить, що економічні дії є, у повному розумінні, соціальними діями в капіталістичному суспільстві. В межах "нової економічної соціології" існує й друге, настільки ж важливе ключове поняття. Це поняття "соціальної будови економіки". Це поняття потрапило до економічної соціології через інші соціологічні напрямки, особливо "культурну соціологію" та "новий інституціоналізм".

Основні поняття "нової економічної соціології" ("вкоріненість" та "соціальна будова економіки") є досить гнучкими. Тобто, ці дві категорії спроможні співіснувати з багатьма різними підходами до розгортання соціологічної теорії [5,138]. "Нова економічна соціологія" розвивається в "тіні" цих двох гнучких понять, які певним чином спрямовують аналіз, однак решту проблем залишають на розсуд окремого дослідника. Разом із тим, подібна гнучка структура дозволяє соціологам (які представляють різноманітні підходи) працювати над економічними питаннями й відчувати свою причетність до спільної справи. Слід також зауважити, що "нова економічна соціологія" спирається на ґрунтовну американську традицію розгортання теорій середнього рівня.

Як зазначає професор Ю. О. Чернецький, застосування концептуальних здобутків "нової економічної соціології" дозволяє підняти на новий якісний рівень теоретизування в українській соціологічній науці й підвищити ефективність виконання останньою функцій створення інтелектуального підґрунтя процесу соціального управління.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук
  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес