Розділ «ГЛОСАРІЙ»

ЕКСГІБІЦІОНІЗМ (від лат. exhibitus – показувати, відкривати) – потяг до протиприродного статевого життя; показу, оголення статевих органів з метою викликати статеве збудження.

ЕКСПЕКТАЦІЯ (від лат. expecto – чекаю) – термін, який відображає одну із сторін міжособистісних стосунків індивідів у групі – очікування чогось, когось.

ЕКСПЕРТИЗА – розгляд, вивчення яких-небудь питань, проблем, рішень, що вимагають спеціальних знань для представлення за ними мотивованого, аргументованого висновку, наукового обґрунтування.

ЕКСПЛІЦИТНИЙ (від лат. eksplicitus – розгорнутий) – явний, чіткий, розгорнутий, доступний зовнішньому спостереженню (на відміну від імпліцитного). Наприклад, мислення експліцитно розгортається в мові.

ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. externus – зовнішній) – перехід внутрішніх, мислених, психічних актів у зовнішній план, в конкретні зовнішні реакції і дії людини. Е. невіддільна від інтеріоризації, це дві співіснуючі протилежності психіки.

ЕКСТРАВЕРСІЯ (від лат. extra – зовні і versio – звертати, видозмінювати) – властивість людської особистості, яка виявляється у спрямованості відчуттів, переживань, інтересів до зовнішнього світу.

ЕМАНСИПАЦІЯ – звільнення від залежності й принизливого положення, отримання соціальними, соціально-демографічними (жінками, наприклад), етнічними групами самостійності й рівноправності в суспільному житті в рамках конкретних соціальних систем.

ЕМОЦІЯ (від лат. emoveo – хвилюю, збуджую) – душевне переживання; реакція людини і тварин на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників, що має яскраво виражене суб'єктивне забарвлення і що охоплює всі види почуттів і переживань.

ЕМПАТІЯ – здатність індивіда емоційно відгукуватися на переживання інших людей. Встановлено, що емпатична здатність індивідів зростає із зростанням попереднього досвіду.

ЕНДОГЕННИЙ (від гр. endon – всередині і genos – рід, походження) – стан, породжений причинами, що лежать у внутрішньому середовищі організму; виникає в результаті схильності організму, а не зовнішніх впливів, на відміну від екзогенного.

ЕРОГЕННІ ЗОНИ – певні ділянки на шкірі чи слизовій оболонці, які при подразненні викликають статеві емоції й потяги.

ЕСКАПІЗМ (від англ, escape – тікати, рятувати) – соціально- психологічне явище втечі людини від негативного впливу довколишньої дійсності у світ ілюзій, власного "я" тощо.

ЕТАЛОНИ ПРАЦІ – заздалегідь встановлена обмежена сукупність якостей праці без помилок, хиб та інших дефектів, яка при даних умовах забезпечує передбачені планом або завданням наслідки.

ЕТИКА – 1) те ж, що мораль, моральність (наприклад, лікарська, професійна E., Е. соціального працівника); 2) теорія моралі, наукове обґрунтування тієї або іншої моральної системи, того або іншого розуміння добра і зла, справедливості, обов'язку, совісті, щастя, сенсу життя.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ (від лат. effektivus – діяльний) – системна міра, головним компонентом якої є ступінь досягнення цілей діяльності, а підпорядкованим – ступінь економічності та раціональності використання виділених на це ресурсів.

ЕХОЛАЛІЯ (від гр. echo – богиня луни і lаlіа – розмова) – патологічне порушення мовної діяльності, яке виявляється в автоматичному повторюванні слів співрозмовника. Спостерігається при органічних захворюваннях мозку та при розумовій відсталості.

З

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ – система заходів, пов'язаних із задоволенням специфічних потреб літніх людей та інвалідів, направлених на відновлення і збереження їх соціальних зв'язків і відносин, активне сприяння у здійсненні, захисті й охороні прав цих категорій населення.

ЗАДАТКИ – природжені анатомо-фізіологічні риси індивіда, природна передумова його розвитку. Найбільш значущою є структура нервової системи, насамперед головного мозку й органів чуття. 3.- органічна основа здібностей та інших психічних властивостей – темпераменту, характеру тощо.

ЗАДОВОЛЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – узагальнена в свідомості індивіда сукупність його сприйняття й оцінок умов свого соціального життя; стан задоволення, який відчуває людина при виконанні його бажань, реалізації потреб, виконанні вимог, боргу. Вимірюється в діапазоні: вища – нижча З.с. (незадоволення).