Розділ «ГЛОСАРІЙ»

ГАЛЮЦИНАЦІЯ (від лат. (h)allutinato – марення) – хибне сприйняття, що виникає поза впливом реально існуючого в даний момент об'єкта подразнення.

ГАЛЬМУВАННЯ – у психології – нервовий процес, що лежить в основі умовно-рефлекторної діяльності живого організму. Г. взаємодіє й водночас нерозривно пов'язане з протилежним нервовим процесом – збудженням і полягає в припиненні або послабленні нервової активності.

ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ – матеріальні і духовні засоби, юридичні акти, що забезпечують реалізацію прав людини в сучасному співтоваристві, окремій країні. Г.с. розповсюджуються, насамперед, на право людини на життя, особисту безпеку, на власність і її захищеність законом, на вільнодумство, свободу совісті та ін. Донедавна в нашій країні Г.с. охоплювали також право на труд, відпочинок, житло, безкоштовну освіту й безкоштовну медичну допомогу. В умовах формування ринкових відносин Г.с. зазнають змін у напрямі обґрунтування соціально-гарантованого мінімуму для всіх категорій населення, обґрунтування пільг і переваг окремим групам громадян країни.

ГЕДОНІЗМ (гр. hedone – насолода) – філософсько-етичне вчення, за яким найвищою метою й найвищим благом людського життя є чуттєве вдоволення, насолода.

ГЕНЕАЛОГІЯ (гр. genealogia – родовід) – історія роду певної особи.

ГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД (від гр. genesis – походження) – спосіб дослідження соціальних явищ і процесів, оснований на аналізі їх походження та розвитку.

ГЕНОТИП (від гр. genos – породжую і typos – відбиток, зразок) – сукупність спадкових структур організму (насамперед, генів).

ГЕНОЦИД (гр. genos – рід і caedere – вбивати) – винищування окремих груп населення за расовими, національними, етнічними або релігійними ознаками, а також умисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове фізичне знищення цих груп, рівно як і заходи по запобіганню дитинонароджуваності в їх середовищі..

ГЕРИАТРІЯ – розділ клінічної медицини, що вивчає особливості захворювання в людей немолодого й старого віку і розробляє методи їх лікування і профілактики.

ГЕРОНТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – область соціологічних досліджень образу життя немолодих людей, способів їх соціальної адаптації до нових умов в зв'язку з виходом на пенсію, до змін у їх соціальному статусі й престижі, матеріальному, сімейному положенні, в соціальній ролі тощо.

ГЕТТО – частина середньовічного міста на Сході і в Західній Європі, що виділялася для ізольованого мешкання євреїв. Ліквідовані в середині XIX ст. Відновлені нацистами у роки другої світової війни й перетворені на "табори знищення". У теперішній час термін "Г." вживається для позначення району міста, у якому селилися дискриміновані національні меншини (негритянський Гарлем в Нью-Йорку та ін.).

ГІГІЄНІЧНІ ФАКТОРИ – згідно двофакторній теорії Герцберга – це фактори середовища, що оточує людину. їх відсутність може викликати незадоволення, але не може мотивувати поведінку.

ГІДНІСТЬ – етичне й психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості.

ГІПНОЗ – стан, близький до сну, при якому зберігається можливість контактування загіпнотизованого з гіпнотизером і виконання спонукань останнього. Інколи Г. називають частковим, парціальним сном.

ГІПОБУЛІЯ (від гр. hypo – префікс, що означає нестачу, і aboulia – нерішучість) зниження вольових дій. Виникає внаслідок перевтоми, фізичного або нервового виснаження, вживання наркотиків, алкоголю, а також при деяких психічних розладах.

ГІПОФУНКЦІЯ (від гр. hypo – під, з-під і лат. functio – виконання, звершення) – знижена робота певного органа або недостатність, заниженість певної психічної функції, наприклад, Г. уваги, пам'яті, мислення.

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ – комплекс проблем, що торкаються життєвих інтересів народів і людства, що вимагають колективних зусиль, конструктивних рішень держав і всієї світової спільноти.

ГЛУХОНІМОТА – відсутність або глибоке порушення слуху і пов'язана з ним відсутність мовлення. Г. виникає внаслідок глухоти уродженої або набутої в домовний період на відміну від алалії та афазії, що є результатом органічних уражень.

ГНІВ – психічний стан людини. Фізіологічним механізмом Г. є підвищення процесів збудження в корі головного мозку, викликаних певними негативними подразниками. У психічному плані Г. виявляється під час негативних емоційних станів, супроводжується послабленням вольового і розумового контролю над свідомістю і поведінкою.

ГОЛОД – соціальне лихо, що виявляється в двох формах: явній (абсолютній) і прихованій (відносній); недоїдання, відсутність життєво важливих компонентів в раціоні харчування.