Розділ «ГЛОСАРІЙ»

К

КВАЗШОТРЕБА – штучна, уявна, перекручена потреба, що сформувалася під впливом конкретного соціального середовища (моди, захоплення, штампів поведінки): потреби в курінні, алкоголі, наркотиках тощо.

КІНЕСТЕЗІЯ (від гр. kinesis – рух, здатний рухати і aisyesis – відчуття) – м'язові відчуття, що пов'язані з відчуттям положення або напряму руху тієї чи іншої частини тіла. К. контролюється за допомогою спеціального кінестетичного аналізатора.

КЛІЄНТ – 1) постійний покупець або замовник; 2) особа, що користується послугами адвоката, нотаріуса тощо. У соціальній роботі під К. розуміють як окрему людину, так і групу (сім'ю) потребуючих допомоги, підтримки, соціального захисту.

КЛІМАТ СОЩАЛЬНО-ПСИХОЛОПЧНИЙ (від гр. clima (elimatos) – нахил) – соціально-психологічний стан колективу, характер ціннісних орієнтацій, міжособистісних відносин і взаємних очікувань у ньому. Розрізняють сприятливий і несприятливий, здоровий і нездоровий К.с.-п.

КЛІНІЧНИЙ МЕТОД (у психології) – пролонговане вивчення особистості шляхом спостереження та використання експериментальних методик. Мета: встановлення психологічного діагнозу. Використовується і для вивчення емоційно-вольової та потребово-мотиваційної сфер особи.

КОГОРТА (від лат. cohors – множина, підрозділ) – угрупування, до якого включаються індивіди, підібрані за такою ознакою, що вони переживають ті ж самі події, процеси в ті самі періоди часу.

КОЛЕКТИВ (від лат. collectivus – збірний) – вищий рівень розвитку й функціонування соціальної групи. Відзначається єдністю ідейних, організаційних, ділових і міжособистісних стосунків.

КОМПЕНСАЦІЯ – метод регулювання рівня життя людей. Означає відшкодування витрат тих або інших шарів і груп населення органами влади внаслідок наступаючого або очікуваного підвищення цін, міжнаціональних конфліктів, катастроф (землетрусів, повеней тощо).

КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ (від лат. communico – з'єдную, повідомляю) – здатність, схильність до спілкування, комунікації, до встановлення контактів і зв'язків, психологічна і інша сумісність, товариськість. Виключно важлива в соціальній роботі.

КОМФОРТ (англ, comfort) – сукупність побутових зручностей, благоустрій і затишок житла, суспільних установ, засобів повідомлення та інших матеріальних життєвих благ.

КОНСТАНТНІСТЬ (від лат. constans – незмінний) – у психології – відносна сталість деяких психічних процесів. Так, К. сприймання предметів полягає в тому, що ми сприймаємо форму і величину їх незалежно від їхнього положення щодо ока.

КОНСУЛЬТУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ – особлива форма надання соціальної допомоги шляхом психологічного впливу на людину або малу групу в цілях їх соціалізації, відновлення й оптимізації їх соціальних функцій, орієнтирів, вироблення соціальних норм спілкування.

КОНТЕНТ-АНАЛІЗ (від англ. contens – зміст) – метод кількісного дослідження змісту соціальної інформації.

КОНТРОЛЬ СОЦІАЛЬНИЙ (франц. conrole – перевірка) – механізм саморегуляції в соціальних системах (групах, колективах, організаціях, суспільстві в цілому), який здійснює її за допомогою нормативного (морального, правового, адміністративного та ін.) регулювання поведінки людей.

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ – довірливість, неприпустимість розголосу секретної інформації; етичний принцип, у відповідності з яким соціальний або інший працівник не має права розкривати інформацію про клієнта без згоди останнього.

КОНФЛІКТ (від лат. conflictus – зіткнення) – у загальному випадку це – непорозуміння між двома чи більшою кількістю сторін (осіб чи груп), коли кожна з них намагається зробити так, щоб були прийняті саме її погляди або цілі разом із створенням всіляких перешкод протилежній стороні в тому ж самому.

КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИМ – зіткнення сторін, думок, сил; вища стадія розвитку протиріч в системі відносин людей і соціальних інститутів. Виділяють конфлікти міжнародні між націями, державами; конфлікти класів, соціальних груп і шарів в середовищі суспільства; конфлікти між малими групами, сім'ями, особистостями. Дозволити або ослабити (особливо між малими групами, в сім'ях, між особистостями) одна з найважливіших задач спеціалістів по соціальній роботі.

КОНФЛІКТ ТРУДОВИМ – різновид конфлікту соціального. Основні форми: а) бойкот працівниками певних видів виробничої діяльності (без припинення основної роботи); б) підвищена текучість кадрів (масова зміна основної роботи); в) страйки; г) саботаж (колективне невиконання розпоряджень керівництва); д) примусове зменшення працедавцем робочого часу працівників; е) затримка виплати заробітної плати; ж) локаути (масові звільнення). Виникнення, протікання, дозвіл К.т. багато в чому зумовлюються суттю й змістом соціальної політики держави, мірою соціальної захищеності населення.

КОНФЛІКТА КОНЦЕПЦІЯ – напрямок у соціології, який досліджує роль конфліктів у житті суспільства.