Розділ «ГЛОСАРІЙ»

ДЕБІЛЬНІСТЬ (від лат. debilis – немічний, кволий) – перша стадія розумового недорозвинення, слабоумства. Може бути природженою і набутою в ранньому дитинстві. Д. характеризується заниженим розвитком інтелекту, нездатністю до абстрагування і оперування понятійним апаратом. При Д., однак, зберігається здатність до наочних, предметних уявлень.

ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА – негативні форми поведінки, вияв етичних вад, відхилення від норм моралі, права, форма етичного зла. Одна з гострих проблем, з якими доводиться мати справу соціальним працівникам різних спеціалізацій.

ДЕГЕНЕРАЦІЯ (від лат. degenero – вироджуюсь) – процес погіршення з покоління в покоління певного біологічного виду, зниження органічних чи психічних якостей особи.

ДЕГРАДАЦІЯ ПСИХІЧНА (від лат. degrado – спускаюся) – загальне прогресуюче зниження рівня психічного розвитку людини, пов'язане з перебігом психічного захворювання.

ДЕКЛАСОВАНІ ЕЛЕМЕНТИ (люмпени) – особи, що втратили стійкі зв'язки з соціальними групами, що опустилися на "дно" суспільного життя.

ДЕМОГРАФІЧНА ПОЛІТИКА – складова частина соціальної політики; система заходів (соціальних, економічних, юридичних та ін.), направлених на зміну природного відновлення поколінь і міграцію.

ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. de...- заперечна частка, person – особа) – стан відчуженості від самого себе, неадекватне сприймання людиною своєї особи, свого "я"; власне тілесне чи психічне єство сприймається при Д. як частково або повністю втрачене.

ДЕПРЕСІЯ (від лат. depressio – пригнічення, придушення) – відчуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил.

ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА – демократична держава, що спирається на широку соціальну основу і яка проводить активну й сильну соціальну політику, направлену на підвищення або стабільне забезпечення життєвого рівня населення, захист і реалізацію прав і свобод громадян, на створення сучасних систем освіти і соціального забезпечення, на підтримку незаможних і малозабезпечених верств населення, на запобігання й успішне вирішення соціальних конфліктів тощо.

ДЕФЕКТОЛОГІЯ (від лат. defectus – недолік і гр. logos – слово, вчення) – наука про психофізичні особливості розвитку та закономірності навчання, виховання і трудової підготовки дітей з фізичними і психічними аномаліями.

ДИДАКТОГЕНІЯ (від гр. didaktikos – повчальний і genos – рід) – зрушення в психічній діяльності учня або учнівського колективу, навіяне вчителем, вихователем.

ДИНАМІЧНИЙ СТЕРЕОТИП – порівняно стійка система тимчасових умовно-рефлекторних зв'язків у корі головного мозку; утворюється в процесі життєдіяльності людини при багаторазовому повторенні одних і тих же впливів зовнішнього середовища. Д.с. характеризується певною інтенсивністю і послідовністю реакцій.

ДИСКРЕДИТАЦІЯ (від фр. discredi ter – підривати довір'я) – термін соціальної психології. Означає приниження гідності особи, підрив довір'я до неї.

ДИСКРИМІНАЦІЯ – обмеження в правах, позбавлення рівних прав окремих осіб і певних категорій населення країни за ознаками національної приналежності, соціального походження, політичними й релігійними поглядами, статтю, віком та іншим ознаками.

ДИСОЦІАЦІЯ ОСОБИ (від лат. dessociatio – роз'єднання) – розлад між ідеями, прагненнями і діями індивіда. Д.о. спостерігається у хворих на істерію та деякі інші нервово-психічні хвороби.

ДИСТАНЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. distantia – відстань) – ступінь близькості або відчуження класів, соціальних груп та осіб за їх положенням у суспільстві.

ДИТИНСТВО – стадія життєвого циклу людини, на якій відбувається становлення організму, розвиток його найважливіших функцій, активної соціалізації індивіда (тобто засвоюється певна система знань, норм, цінностей, освоюються соціальні ролі, що сприяють формуванню повноцінного повноправного члена суспільства).

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – розподіл суспільства на групи людей, в тій або іншій мірі соціально відмінних один від одного. Одна з основних тенденцій функціонування соціальної структури сучасного суспільства.

ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА – дослідження соціального явища для розпізнавання і вивчення причинно-наслідкових зв'язків і відносин, які характеризують його стан і визначають тенденції розвитку.

ДІЛОВА ГРА – метод пошуку управлінських рішень в умовній проблемній ситуації.