Розділ «ГЛОСАРІЙ»

НОРМИ СОЦІАЛЬНІ – засоби соціальної регуляції поведінки індивідів і груп. Виробляються в усіх сферах суспільної практики й в усіх видах суспільних відносин.

О

ОБ'ЄКТ і СУБ'ЄКТ (в соціології) (лат. objectum – предмет і subjectum – підмет). О. соціологічного дослідження є певна соціальна реальність, яка підлягає дослідженню відповідно до цілей дослідження і предмету аналізу, які сформульовані в його програмі; С. виступає дослідник або дослідницький колектив.

ОБДАРОВАНІСТЬ – поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. О. є результатом і свідченням наявності високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна О. Оскільки О. виявляється в конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну О. тощо.

ОБРАЗ – загальнопсихологічна категорія, результат відображення об'єктивного світу в мозку людини. О. створюється людиною внаслідок впливу на її рецептори зовнішнього світу, дії зовнішніх і внутрішніх подразників.

СПОСІБ ЖИТТЯ – філософсько-соціологічна категорія, що означає стійкий спосіб життєдіяльності людей, що склався в певних суспільно-економічних умовах, що є в нормах їх спілкування, поведінки, складі мислення.

ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ – конкретне мислення, яке реалізується у вигляді аналізу і поєднання образів.

ОБЩИНА – початкова форма соціальної організації, що виникла на основі кровно-родинних зв'язків.

ОДИНАК – людина, що мешкає одна і не підтримує регулярного зв'язку з родичами.

ОДІОЗНИЙ (від лат. odiosus – ненависний) – небажаний, неприємний, той, хто викликає у навколишніх негативне ставлення.

ОЛІГОФРЕНІЯ (від гр. oligos – малий і phren – розум) – недорозвиненість складних форм психічної діяльності. Виникнення О. пов'язане з ураженнями центральної нервової системи на різних етапах внутрішньочеревного розвитку плоду або в період раннього постнатального розвитку до виникнення мови.

ОНОМАТОМАНІЯ (від гр. опоша – ім'я і mania – манія) – нав'язливе згадування забутих імен, слів, назв.

ОНТОГЕНЕЗ (від гр. on, ontos – єство і genesis – походження) – індивідуальний розвиток будь-якого організму від зародження до кінця життя. Термін О. ввів у науку Е.Геккель (1886).

ОПЕРАТИВНА ПАМ'ЯТЬ – особливий тип пам'яті, функціонування якої побудовано на сполученні інформації, що надходить із довгочасної і короткочасної пам'яті при розв'язанні певного завдання.

ОПЕРАЦІЯ (від лат. operatio – дія) – елемент функціонування активної системи, зокрема елемент діяльності суб'єкта. Іноді під О. розуміють сукупність дій, спрямованих на розв'язання певного завдання (наприклад, О. військова, О. хірургічна).

ОПИТУВАННЯ – метод збору первинної інформації за допомогою звернення з питаннями до певної групи людей.

ОПІЙ, ОПІУМ – висушений молочний сік незрілих коробочок для сім'я маку, що утримує різні алкалоїди (морфій і інш.) і що є наркотиком. Застосовується як лікарський і болезаспокійливий засіб, часте вживання якого веде до наркоманії.

ОПІКА – 1) форма охорони особистих і майнових прав та інтересів недієздатних (психічнохворих, малолітніх до 15 років) громадян, що позбавилася піклування родичів і близьких, О. встановлюється по суду; 2) турбота, піклування.

ОПТИМІЗАЦІЯ (від лат. optimus – найкращий) – процес надання технічним системам і видам людської діяльності найкращих із можливих, найдоцільніших, найвигідніших параметрів, співвідношень тощо. О. передбачає приведення у найповнішу за даних умов відповідність мети й засобів її досягнення.

ОРГАЗМ (від гр. orgao – набухати, горіти пристрастю) – момент найвищого статевого вдоволення.