Розділ «ГЛОСАРІЙ»

МЕНЕДЖМЕНТ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ – управління, що здійснюється в особливій області соціальної діяльності – соціальний роботі, яка спрямована на надання допомоги, підтримки, захисту всіх людей, особливо так званих слабких шарів і груп.

МЕТА – планований результат, ідеальне, уявне передбачення результату діяльності. Зміст М. залежить від об'єктивних законів дійсності, реальних можливостей суб'єкта й засобів, що застосовуються. Можна виділити різні типи М.: конкретні й абстрактні, стратегічні й тактичні, індивідуальні, групові й суспільні; М., що поставлена самим суб'єктом діяльності, і що задані йому ззовні.

МЕТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ – задоволення потреб клієнтів. М.с.р. залежить від специфіки об'єкта (клієнтів, груп) і напрямів соціальної роботи.

МЕТОД (гр. methodos – шлях дослідження, спосіб пізнання) – система прийомів для досягнення поставленої мети.

МЕТОД ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК – метод прогнозування, заснований на досягненні згоди між членами експертної групи.

МИЛОСЕРДЯ – готовність допомогти кому-небудь або пробачити ко- го-небудь із співчуття, гуманізму.

МИЛОСТИНЯ – гроші або товари, що роздаються з благодійною метою бідним, тим хто потребує допомоги.

МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ – соціально-економічний і демографічний процес, що являє собою сукупність переміщень, що здійснюються людьми між країнами, районами, селищами.

МІЗАНТРОП (від гр. misanthropes – людиноненависник) – людина, яка не орієнтована на спілкування з іншими людьми, ненавидить їх.

МІКРОСЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНЕ – сукупність малих груп, контактних колективів і організацій, в які включається особистість у процесі соціального спілкування й діяльності. Знання М.с. клієнта – найважливіший чинник успішної соціальної діяльності.

МІКРОСОЦІОЛОГІЯ (від гр. mikros – малий) – напрямок у соціології, який орієнтується на аналіз соціальних явищ і процесів у відносно невеликих соціальних системах (наприклад, сім'ї), обмежується емпіричним описом ізольованих подій, абстрагується від дослідження їх зв'язку з процесами макрорівня.

МІНІМАЛЬНИЙ СПОЖИВЧИЙ БЮДЖЕТ – мінімально необхідний рівень споживання матеріальних благ і послуг з урахуванням наявного рівня розвитку продуктивних сил, виражає (в грошовій і натуральній формі) мінімальні потреби людини (сім'ї) в продовольчих і непродовольчих товарах і послугах.

МОВА – суспільно зумовлена система словесних знаків, що служить засобом спілкування в певному суспільстві.

МОЛОДЬ – соціально-демографічна група, специфічні соціальні і психологічні межі якої зумовлені віковими особливостями молодих людей, процесом становлення їх духовного світу, специфікою положення в соціальній структурі суспільства.

МОНОГАМІЯ (від гр. monos – один, єдиний і gamos – шлюб) – одношлюбність, форма шлюбу й сім'ї, коли складається міцний союз чоловіка, жінки та їхніх дітей.

МОРАЛЬ – норми, принципи, правила поведінки людей, а також сама людська поведінка (мотиви вчинків, результати діяльності), почуття, думки, що розглядаються з точки зору ставлення людей один до одного і до спільності (колективів, класів, народів, суспільства загалом.

МОТИВ (від лат. moveo – штовхаю, рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини (те, що штовхає до дії).

МОТИВ СОЦІАЛЬНИЙ – спонукання до діяльності, що є властивістю особистості (групи), що виникає при усвідомленні потреб. Відіграє найважливішу роль в професійному відборі і практичній діяльності соціальних працівників.

МОТИВАЦІЯ – система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини. М. – це стимулювання себе самого або інших на виконання діяльності, скерованої на досягнення індивідуальних та спільних цілей організації.

Н