Розділ 13. Регіональна політика в сучасній Україні

1. Актуальність вивчення теми. Без виваженої регіональної політики неможлива економічна незалежність держави й ефективне функціонування національного комплексу,

2. Провідна ідея. Регіональна економічна політика - складова стратеги соціально-економічного розвитку національного комплексу.

3. Головні завдання в освоєнні теми. Знати зміст, завдання та механізм реалізації регіональної економічної політики.

Після здобуття Україною незалежності актуалізувалося питання здійснення в її межах ефективної, з погляду самостійності держави, регіональної політики.

Згідно з визначенням Е. Алаєва, регіональна політика держави - це сфера діяльності з управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни в просторовому, регіональному аспекті, тобто сфера, зв'язана зі взаємовідношеннями між державою і районами, а також районів між собою. Регіональна політика становить складову частину національної стратегії соціально-економічного розвитку.

До розпаду Радянського Союзу на території України здійснювалася регіональна політика, що забезпечувала інтереси цієї імперії: посилений розвиток Центру

(Москви) і максимальне викачування ресурсів з периферії, якою розглядалася й Україна. Це зумовило виникнення значних диспропорцій у галузевій і територіальній структурі української економіки, неефективне використання природно-ресурсного та науково-виробничого потенціалу регіонів України, надмірне забруднення довкілля у багатьох містах і районах.

Розпочалася кропітка праця багатьох учених, окремих колективів і науково-дослідних інститутів над створенням концепції регіональної політики й умов її реалізації. Однак у перші 10 років незалежності України на порядку денному опинилися реструктуризація та реформування практично всіх сфер соціальної й економічної життєдіяльності суспільства, намагання стримати інфляцію, призупинити зростання безробіття. Розв'язання цих завдань вимагало значних фінансових і матеріальних ресурсів, активного використання інтелектуального потенціалу. Тому обґрунтування і реалізація виваженої регіональної політики опинилися на другому плані. Однак наприкінці 90-х років до цього питання повернулися науковці, фахівці, управлінці, й напрацьовані наробки завершилися підготовкою проекту Закону України "Про Концепцію державної регіональної економічної політики", який розглядався у вересні 1999 р., але остаточно не був прийнятий. Тут подано таке визначення змісту поняття "регіональна політика": "Державна регіональна економічна політика - це сукупність організаційних, правових та економічних заходів, які здійснюються державою у сфері регіонального розвитку країни відповідно до ЇЇ поточних і стратегічних цілей. Ці заходи спрямовуються на стимулювання ефективного розвитку продуктивних сил регіонів, раціональне використання їхнього ресурсного потенціалу, створення нормальних умов для життєдіяльності населення, забезпечення екологічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства9*.

Згідно з проектом Закону, об'єктами державної регіональної економічної політики є адміністративно-територіальні одиниці або їх сукупність, у межах яких здійснюється державне управління та місцеве самоврядування. Склад цих об'єктів визначається адміністративно-територіальним устроєм України. Регіональна економічна політика спрямована на ефективний розвиток регіонів. Регіон - частина території країни, що характеризується комплексом властивих їй природно-географічних, економічних, екологічних та інших ознак. Регіон може збігатися з кордонами адміністративно-територіальної одиниці або об'єднувати території кількох таких одиниць. Суб'єктами державної регіональної економічної політики є центральні та місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, котрі в межах своєї компетенції вирішують питання, пов'язані з соціально-економічним розвитком регіонів.

У проекті Закону наголошувалося, що державна регіональна економічна політика є складовою і невід'ємною частиною загальних соціально-економічних перетворень, які здійснюються в Україні, та передбачає поєднання широких повноважень місцевих органів виконаючої влади й органів місцевого самоврядування з координуючою роллю держави для забезпечення збалансованого розвитку господарства і стабілізації соціально-економічної ситуації в кожному регіоні.

При цьому державна регіональна економічна політика спрямовується на забезпечення однакових умов функціонування господарських комплексів регіонів і збереження територіальної цілісності Української держави.

У проекті Закону України "Про Концепцію державної регіональної економічної політики" сформульовані основні принципи регіональної політики:

- правове забезпечення подальшого посилення економічної самостійності регіонів унаслідок чіткого розмежування повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, зміцнення їх фінансово-економічної основи, підвищення відповідальності у розв 'язанні завдань життєзабезпечення і комплексного розвитку територій;

- дотримання пріоритетів загальнодержавного значення й органічної єдності розвитку продуктивних сил регіонів і завдань соціально-економічного розвитку країни загалом;

- урахування вимог екологічної безпеки під час реформування структури господарських комплексів регіонів та розміщення нових підприємств.

Однак проект Закону України "Про Концепцію державної регіональної економічної політики" не був прийнятий і, починаючи з 2000 р., Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції активізувало діяльність у напрямі формування регіональної політики. Регіональна політика держави почала розглядатися як система заходів, сконцентрованих на допомозі регіонам у створенні сприятливого середовища для ефективної економічної діяльності. Особлива увага була приділена гармонізації регіональної політики України зі стандартами, прийнятими в Європейському Союзі. Серед цих стандартів основне місце відводиться об'єктивним критеріям відповідного рівня розвитку регіону та забезпечення державною підтримкою тих регіонів, котрі мають значно нижчий рівень розвитку (депресивних і нужденних регіонів).

У зв'язку з цим виникла потреба в розробленні двох типів інструментів: для стимулювання розвитку регіонів-лідерів з потужним потенціалом соціально-економічного зростання та для санації депресивних регіонів з метою активізації їх механізмів саморозвитку. Дієвість цих інструментів залежала від перебудови відносин між центральним і місцевим рівнями влади.

Допомогу уряду України в розробленні ефективної регіональної політики було надано в межах проекту Largis, що, починаючи з 2000 р., полягала у створенні відповідного законодавства як основи для проведення реформ у сфері регіональної політики.

Була розроблена Концепція державної регіональної політики, затверджена Президентом України у червні 2001 р. Це базовий документ із запровадження узгоджених принципів розроблення та впровадження регіональної політики в Україні.