Розділ 13. Регіональна політика в сучасній Україні

- запобігання забрудненню довкілля, ліквідація наслідків його забруднення;

- ефективне використання та відтворення природних ресурсів;

- упровадження економічного механізму природокористування;

- збереження генетичного фонду;

- екологічно обґрунтоване розміщення продуктивних сил регіонів.

Відповідно до мети у Законі визначені стратегічні й поточні завдання державної регіональної економічної політики.

Стратегічний курс держави, згідно зі Законом, розрахований на тривалу перспективу і передбачає послідовне виконання таких завдань:

- структурну перебудову економіки регіонів, передусім промислових регіонів і центрів з надмірною концентрацією підприємств важкої індустрії та складним екологічним становищем (насамперед Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська області, міста Київ, Харків, Одеса, Кривий Ріг, Маріуполь та Макіївка);

- розвиток експортних та імпортозамінних виробництв у регіонах, де для цього існують сприятливі умови - вигідне транспортно-географічне положення, необхідний економічний і науковий потенціал;

- інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва в регіонах через удосконалення його спеціалізації з урахуванням зональних ґрунтово-кліматичних умов з метою досягнення максимального продовольчого самозабезпечення та нарощування його експортного потенціалу, реформування виробничих і соціальних відносин, інтеграції переробних галузей з виробництвом сільськогосподарської продукції та сировини;

- сприяння повнішій зайнятості населення внаслідок створення нових робочих місць у галузях, що розвиваються, у споживчій сфері й організаціях ринкової інфраструктури;

- істотне поліпшення довкілля в промислових центрах Донбасу, Придніпров'я, Прикарпаття, а також на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АБС;

- повніше використання рекреаційних ресурсів Криму, районів узбережжя Чорного й Азовського морів, Карпат, сприятливих за кліматичними та природними факторами районів Волинської, Вінницької, Полтавської, Черкаської та інших областей; створення в цих регіонах розгалуженої мережі транспортних комунікацій, об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури й інших об'єктів сучасного сервісу з метою формування в майбутньому високорозвинутих рекреаційно-туристичних і оздоровчо-лікувальних комплексів державного та міжнародного значення;

- послідовне здійснення програм комплексного облаштування осіб з числа національних меншин, що зазнали репресій і були депортовані з території України, які повертаються на місця традиційного проживання в Україні;

- прискорений розвиток регіональної та міжрегіональної інфраструктури (транспорт, зв'язок, інформатика і под.), спрямований на стимулювання та підвищення ефективності територіального поділу праці;

- забезпечення населення якісною питною водою і припинення скидання неочищених стічних вод у водойми та річки;

- поліпшення демографічної ситуації.

Першочерговими поточними завданнями державної регіональної економічної політики передбачалося прискорене розв'язання таких проблем:

- створення нормативно-правової й інформаційно-методичної бази управління розвитком регіонів відповідно до положень законодавства України;

- забезпечення стабілізації виробництва, відновлення економічного потенціалу в кожному регіоні, підвищення на цій основі рівня добробуту населення;