Парадокс Лап'єра

Класичні експерименти в психології

Зокрема, було висловлено такі критичні зауваження:

• 1. Лап'єр використав досить спрощені методи. Приміром, на запитання в листах треба було дати відповідь "так" або "ні". Критики вказували, що на основі такої "урізаної" інформації важко зрозуміти змістовні установки щодо певних специфічних груп людей. Можливо, але в дослідженні це не встановлено, респонденти не володіли ніякою інформацією про представників національної групи. Вони могли уявляти представників цієї етнічної групи цілком інакшими, ніж реальні привабливі молоді люди, з якими їм випало насправді спілкуватись.

• 2. Лап'єр отримав відповіді лише з половини закладів, що їх він відвідав разом зі своїми друзями. Ці результати можуть свідчити, що ті, хто вирішив відповісти, дійсно мали досить "конкретні" негативні установки щодо вихідців з Азії.

• 3. У досліджені не враховувалось, хто саме давав відповіді на листи: чи люди, які зустрічались з мандрівниками, чи інші співробітники. Лап'єр вважав, що отримував відповіді від тих, хто з ними зустрічався, однак через шість місяців там могли працювати інші люди.

Дослідження Лап'єра було присвячене проблемі дискримінації в американському суспільстві та етнічним і расовим стереотипам. Експеримент був досить простим за задумом, однак дослідник витратив досить значний час на його проведення. У 30-ті роки в США панувало досить упереджене ставлення до інших національних груп. Такі настрої були зумовлені також несприятливою економічною ситуацією Великої депресії. Були й випадки жорстокої дискримінації, зокрема, представникам чорного та кольорового населення не дозволялось займати місця у громадському транспорті поруч з білими. В організації свого дослідження Ричард Лап'єр проявив себе сміливою людиною. Він тривалий час подорожував в особистому автомобілі, зупиняючись на ночівлю в придорожніх готелях.

Людям третього тисячоліття важко зрозуміти тогочасну дискримінацію в американському суспільстві, однак негативні установки такого змісту не зникли і в наші дні.

Хоч Лап'єр і не став відомим теоретиком, тим не менш, для його дослідження знайшлось місце у всіх підручниках з соціальної психології. Від цього дослідження виникає особливий аромат - аромат епохи, часу, щирості, людської правдивості, зацікавленості і справжньої гуманності.

"Вивчення поведінки людини - важкий, інтелектуально виснажливий процес, успіх якого залежить від здібностей дослідника" (Ричард Лап'єр, 1934).

Слова та поведінка людини розходяться між собою. Це властиво окремим людям, це певна соціально-психологічна реальність. Дотримуватись свого слова є соціально-схвалюваною поведінкою. Однак люди схильні висловлюватися так, як це належить представникам певного соціального кола. У реальній ситуації на особу більшою мірою впливають конкретні люди та обставини, ніж певні абстрактні погляди. Як передбачити поведінку людей, виходячи з їх установок, - це проблема, дослідження якої тривають. Так чи інакше, але установки дійсно є детермінантами нашої поведінки. Вченим лише залишилось визначити, як насправді це відбувається. Дослідження Лап'єра було першим в ряду досліджень цієї проблеми. У звичайному житті для кожного з нас надзвичайно важливо знати, наскільки слово і діло збігаються. Будь-яка людина прискіпливо й обережно досліджує, якою мірою поводження відповідає очікуванням людей, що її оточують. В дослідженнях психологів цей вимір соціальної поведінки досить часто ігнорується, більшість науковців не зважають на парадокс Лап'єра.

Можливо головне, що залишилось за рамками дослідження Лап'єра, це положення, що соціальні установки діють не лише на індивідуальному рівні, як регулятори індивідуальної поведінки, а на й соціальному рівні.

Соціальна установка характеризує поведінку людей як членів соціальної групи. Лап'єр зафіксував феномен, однак параметр відповідності "слова і діла" визначається чинниками позаіндивідуального характеру. Індивід використовує свою позицію як засіб встановлення, розвитку чи розриву відносин. Тож вияв особою своїх думок, що є проявом її установок, виконує функції ідентифікації себе з групою або протиставлення себе групі. Ми не можемо стверджувати, що рядові службовці та обслуговуючий персонал своєю поведінкою протидіяли нормам суспільства. Однак парадокс Лап'єра є одним із маленьких героїчних вчинків протесту, який притаманний, можливо, більшості з нас, щоб обставини нашого життя стали більш відвертими та щирими. Можливо, мають все ж рацію гуманістичні психологи, коли стверджують, що, тільки-но люди дістануть можливість, вони одразу ж скористаються нею. Експеримент Лап'єра продемонстрував маленький подвиг протесту проти суспільного тиску та знеособлення, а зовсім не прояв хаосу у людській поведінці.

Це дослідження також показує, що поширеність певних поглядів та знання про те, що саме ці погляди визнаються загалом, не є вирішальним чинником. Як не дивно, парадокс Лап'єра свідчить про не конформну поведінку людей.

Парадокс Лап'єра залишається певною чарівливою таємницею людської поведінки. Саме тому ми відносимо це дослідження до класичних експериментів соціальної психології.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Парадокс Лап'єра“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія розвитку експериментальних досліджень у психології

  • Автори першого психологічного закону: Густав Теодор Фехнер і Ернст Вебер

  • Герман фон Гельмгольц - "дитя сонця"

  • Невтомний дослідник Френсіс Гальтон

  • Вільгельм Вундт - організатор першої психологічної лабораторії

  • Герман Еббінгаус – дослідник пам'яті

  • Суперники Вільгельма Вундта

  • Карл Штумпф

  • Перші експериментатори в США

  • Джеймс Болдуїн

  • В. М. Бехтерев та його експериментальні проекти

  • Експериментальний метод і його закони

  • Експеримент і його види

  • Бездоганний та хороший експеримент

  • Лабораторна культура, її розвиток та наслідки

  • Етичні ризики у психологічних експериментах

  • Класичні експерименти в різних галузях психологи

  • Експеримент С. Велінса про вплив фальшивих когнітивних ознак на емоційні стани та оцінки

  • Феномен Б.В. Зейгарник: запам'ятовування завершених і незавершених дій

  • Експерименти у віковій психології

  • Найтриваліші психологічні дослідження

  • Експериментальне вивчення немовлят

  • Дослідження природи любові (експерименти Г. Харлоу)

  • Окремі експериментальні епізоди

  • Феномен "гіркої цукерки" та інші експерименти В. І. Асніна

  • Дослідження інтелектуальних дій

  • Експериментальні дослідження у психології особистості

  • Особливості персоно логічних теорій та критерії їх оцінки

  • Персонологи як експериментатори

  • Типові помилки в персонологічних дослідженнях

  • Номотетичний та ідеографічний підходи до вивчення особистості

  • Експерименти в соціальній психології

  • Класичні експерименти в соціальній психології

  • Механізми групової поведінки

  • Феноменологія прийняття групових рішень

  • Групові ефекти та їх дослідження

  • Сприйняття та розуміння людьми одне одного: класичні експерименти

  • Класичний експеримент О.О. Бодальова в авторському варіанті

  • Аналіз результатів дослідження

  • Експериментальні шедеври в соціальній психології

  • Парадокс Лап'єра
  • Експерименти Музафера Шерифа(1935, 1937)

  • Експерименти Соломона Аша

  • Експеримент Стенлі Мілграма (1963)

  • Експерименти Сержа Московічі

  • Видатні психологи-експериментатори XX століття

  • Джон Боулбі – дослідник беземоційного характеру

  • Експерименти Музафера Шерифа

  • Соціальні резонанси Курта Левіна

  • Експериментальні події Стенлі Мілграма

  • Артефакти психологічних експериментів

  • Таємниці психологічного експерименту – для експериментаторів-початківців

  • Післямова

  • Додатки

  • Література