Аналіз результатів дослідження

Класичні експерименти в психології

• 2. Психологи мають вищу перцептивну точність і здатність до децентрації: вони більш точно прогнозують реакції незнайомої людини в експериментальній ситуації.

• 3. Психологи відзначаються більш компетентною та гнучкою поведінкою у спілкуванні при зміні комунікативної ситуації: вони більш чесно та відверто повідомляють об'єкту про свої дійсні почуття та зміст своїх вражень при знайомстві.

• 4. Повідомлення психологів, спрямовані об'єктові, є складні-тими і містять також негативні судження щодо особистісних рис та поведінкових проявів об'єкта сприйняття.

• 5. Психологи мають специфічні професійні стереотипи та по-іншому визначають зміст комунікативної ситуації, ніж непсихологи: вони демонструють свою відповідальність за свої повідомлення і використовують додаткові аргументи, щоб обґрунтувати важливість своїх думок. Повідомлення непсихологів визначаються іншими чинниками і значною мірою не залежать від їхніх реальних вражень і суджень про об'єкт сприйняття. Психологи поводяться "логічніше", висловлюючи свої реальні враження, а непсихологи "нелогічно": повідомляють інші враження, ніж сформували при сприйнятті об'єкта.

• 6. Непсихологи, які засвідчують високу перцептивну точність, мають схожі особливості сприйняття з психологами, однак поводяться пасивніше, уникають повідомлення інформації, якою володіють, проявляючи спільну тенденцію з вибіркою непсихологів.

Дослідження показує, що психологи на початку своєї професійної кар'єри відзначаються когнітивною складністю образу інших (більшою кількістю категорій, яку вони використовують для оцінки іншої людини), більш точно розуміють і прогнозують поведінку інших людей на початку знайомства, чесно та відкрито спілкуються з ними. Такі особливості соціальної перцепції є основою того, що психологи більш здатні до вирішення проблем іншої людини (надання поради щодо майбутнього навчання), мають мотивацію до того, щоби брати участь у вирішенні комунікативних проблем, психологи прагнуть сприяти розширенню усвідомлення життєвої ситуації іншої людини.

Професійні психологи відзначаються більшою компетентністю у спілкуванні, оскільки формують точніше образи інших людей. Однак серед непрофесіоналів теж є достатньо компетентні в перцептивному аспекті особи, вони проявляють такі самі особливості соціальної компетентності, як майбутні психологи: формують більш складні та диференційовані погляди на поведінку інших людей. Дослідження переконує, що точне сприйняття інших людей – це важлива здатність, яка полегшує соціальні контакти, зменшує напруженість стосунків та сприяє утвердженню гуманних соціальних норм, що професійне заняття психологією, оволодіння теоретичною наукою розвиває таку здатність.

Отримані в нашому дослідженні результати наводять також на такі роздуми. Сама по собі точність чи повнота сприйняття не є визначальними для спілкування з іншими людьми. Такими особливостями відзначаються і макіавеллістичпі особистості, які характеризуються високою чутливістю, прекрасними комунікативними техніками та безжально маніпулюють іншими людьми у власних цілях. Важливим питанням є не тільки те, наскільки точним є сприйняття іншої людини, повнота уявлень чи точність прогнозів, а й те, до якої поведінки стосовно інших людей є мотивованим успішний у перцептивному плані суб'єкт. Важливо, якою ідеологією спілкування та міжособистісних стосунків відзначаються перцептивно точні та компетентні суб'єкти, чи сїхня теорія стосунків більш гуманною порівняно з менш компетентними людьми. В професійній психологічній освіті ціла низка таких важливих питань залишається поза увагою ініціаторів поширення такої освіти.

Практична цінність отриманих результатів. Наше дослідження може бути корисним при підготовці психологів, а також для підвищення компетентності та атестації професійних психологів. Експериментальна процедура в цілому за певних умов може використовуватись як базова для тренінгу з розвитку соціальної компетентності в сфері сприймання як психологів, так і інших категорій фахівців.

Як на наш погляд, у цьому невеликому дослідженні ми змогли отримати важливі дані про феноменологію сприйняття і спілкування з людьми, які характерні для психологічно освічених спільнот досліджуваних. Адже проблема ефектів психологічної освіти стає все актуальнішою в нашому суспільстві. Крім того, досвід проведеного дослідження піднімає іншу актуальну проблему. На сучасному етапі були б дуже важливими своєрідні "рімейки" деяких класичних соціально-психологічних експериментів, зокрема, дослідження О.О. Бодальова, оскільки цікаво дослідити результати подібних експериментів у теперішніх умовах, коли загальний рівень психологічної освіти є значно вищим.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз результатів дослідження“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія розвитку експериментальних досліджень у психології

  • Автори першого психологічного закону: Густав Теодор Фехнер і Ернст Вебер

  • Герман фон Гельмгольц - "дитя сонця"

  • Невтомний дослідник Френсіс Гальтон

  • Вільгельм Вундт - організатор першої психологічної лабораторії

  • Герман Еббінгаус – дослідник пам'яті

  • Суперники Вільгельма Вундта

  • Карл Штумпф

  • Перші експериментатори в США

  • Джеймс Болдуїн

  • В. М. Бехтерев та його експериментальні проекти

  • Експериментальний метод і його закони

  • Експеримент і його види

  • Бездоганний та хороший експеримент

  • Лабораторна культура, її розвиток та наслідки

  • Етичні ризики у психологічних експериментах

  • Класичні експерименти в різних галузях психологи

  • Експеримент С. Велінса про вплив фальшивих когнітивних ознак на емоційні стани та оцінки

  • Феномен Б.В. Зейгарник: запам'ятовування завершених і незавершених дій

  • Експерименти у віковій психології

  • Найтриваліші психологічні дослідження

  • Експериментальне вивчення немовлят

  • Дослідження природи любові (експерименти Г. Харлоу)

  • Окремі експериментальні епізоди

  • Феномен "гіркої цукерки" та інші експерименти В. І. Асніна

  • Дослідження інтелектуальних дій

  • Експериментальні дослідження у психології особистості

  • Особливості персоно логічних теорій та критерії їх оцінки

  • Персонологи як експериментатори

  • Типові помилки в персонологічних дослідженнях

  • Номотетичний та ідеографічний підходи до вивчення особистості

  • Експерименти в соціальній психології

  • Класичні експерименти в соціальній психології

  • Механізми групової поведінки

  • Феноменологія прийняття групових рішень

  • Групові ефекти та їх дослідження

  • Сприйняття та розуміння людьми одне одного: класичні експерименти

  • Класичний експеримент О.О. Бодальова в авторському варіанті

  • Аналіз результатів дослідження
  • Експериментальні шедеври в соціальній психології

  • Парадокс Лап'єра

  • Експерименти Музафера Шерифа(1935, 1937)

  • Експерименти Соломона Аша

  • Експеримент Стенлі Мілграма (1963)

  • Експерименти Сержа Московічі

  • Видатні психологи-експериментатори XX століття

  • Джон Боулбі – дослідник беземоційного характеру

  • Експерименти Музафера Шерифа

  • Соціальні резонанси Курта Левіна

  • Експериментальні події Стенлі Мілграма

  • Артефакти психологічних експериментів

  • Таємниці психологічного експерименту – для експериментаторів-початківців

  • Післямова

  • Додатки

  • Література