Феноменологія прийняття групових рішень

Класичні експерименти в психології

5. Соціальна лінь: колективна працездатність групи не перевищує половини суми працездатностей її членів (феномен встановлений Максом Рінгельманом у 1986 р.). Коефіцієнт корисної дії групи із двох осіб - 93 %, із трьох - 85 %, із восьми - 49 %. Члени групи немотивовані при виконанні адитивних завдань. В умовах колективних завдань люди перетворюються на "зайців", які отримують багато від групи, але не платять по рахунках, мало віддають групі. Коли не вирізняються індивідуальні внески, тоді проявляється феномен соціальної ліні, і навпаки, коли вирізняються – фасилітації.

Найвідоміше дослідження, що мало на меті порівняти якість групових та індивідуальних рішень, провів Б. Шонер. Експеримент складався з двох серій. У серії А учасники спочатку приймали індивідуальні рішення, а потім розв'язували ті самі завдання в групі. У серії Б послідовність була протилежною. Обговорення у групі було довільним. На підставі цього експерименту було сформульовано такі висновки:

• 1. Індивідуальні рішення в серії А були набагато гірші, ніж групові рішення в серії Б. Індивіди обирають оптимальне рішення у 16,8 % випадків, група - у 66,7 %.

• 2. Порівняння групових рішень в обох серіях свідчить, що в серії Б вони були набагато кращі. Особи, що не мали досвіду та починали з групових рішень, мали кращі результати, ніж особи з досвідом, але які починали колективну роботу після того, як приймали індивідуальні рішення. Таким чином, індивідуальні рішення в серії А ускладнювали діяльність у групі. Водночас групові рішення в серії Б підвищували якість індивідуальних рішень. У серії А діяв негативний вплив попередніх результатів, у серії Б-позитивний вплив попередніх результатів. Тож Б. Шонер зробив висновок, що групова діяльність підвищує якість групових рішень.

Групові рішення якісно і кількісно переважають дії звичайного члена групи, але нерідко поступаються ефективністю діям непересічної особистості, тим більше за умов, коли сама група укомплектована не вельми здібними людьми, а розв'язує складне завдання. Для ефективного групового рішення важливо, щоб у групі був суб'єкт, який перевершує своїх партнерів у винахідливості, компетентності та здатності до лідерства.

Навіть сьогодні, коли значення індивідуального особистого успіху надзвичайно велике, а ціна своєрідного, неповторного, індивідуального дуже висока, не втрачає актуальності дослідження малих груп. Групи існують тому, що вони створюють кращі умови для вирішування проблем, групи створюють нове, забезпечують порив і ентузіазм, мотивацію, необхідну для діяльності, надають людині такі умови, занурюють у таку атмосферу, що необхідна для виконання важливих завдань.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Феноменологія прийняття групових рішень“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія розвитку експериментальних досліджень у психології

  • Автори першого психологічного закону: Густав Теодор Фехнер і Ернст Вебер

  • Герман фон Гельмгольц - "дитя сонця"

  • Невтомний дослідник Френсіс Гальтон

  • Вільгельм Вундт - організатор першої психологічної лабораторії

  • Герман Еббінгаус – дослідник пам'яті

  • Суперники Вільгельма Вундта

  • Карл Штумпф

  • Перші експериментатори в США

  • Джеймс Болдуїн

  • В. М. Бехтерев та його експериментальні проекти

  • Експериментальний метод і його закони

  • Експеримент і його види

  • Бездоганний та хороший експеримент

  • Лабораторна культура, її розвиток та наслідки

  • Етичні ризики у психологічних експериментах

  • Класичні експерименти в різних галузях психологи

  • Експеримент С. Велінса про вплив фальшивих когнітивних ознак на емоційні стани та оцінки

  • Феномен Б.В. Зейгарник: запам'ятовування завершених і незавершених дій

  • Експерименти у віковій психології

  • Найтриваліші психологічні дослідження

  • Експериментальне вивчення немовлят

  • Дослідження природи любові (експерименти Г. Харлоу)

  • Окремі експериментальні епізоди

  • Феномен "гіркої цукерки" та інші експерименти В. І. Асніна

  • Дослідження інтелектуальних дій

  • Експериментальні дослідження у психології особистості

  • Особливості персоно логічних теорій та критерії їх оцінки

  • Персонологи як експериментатори

  • Типові помилки в персонологічних дослідженнях

  • Номотетичний та ідеографічний підходи до вивчення особистості

  • Експерименти в соціальній психології

  • Класичні експерименти в соціальній психології

  • Механізми групової поведінки

  • Феноменологія прийняття групових рішень
  • Групові ефекти та їх дослідження

  • Сприйняття та розуміння людьми одне одного: класичні експерименти

  • Класичний експеримент О.О. Бодальова в авторському варіанті

  • Аналіз результатів дослідження

  • Експериментальні шедеври в соціальній психології

  • Парадокс Лап'єра

  • Експерименти Музафера Шерифа(1935, 1937)

  • Експерименти Соломона Аша

  • Експеримент Стенлі Мілграма (1963)

  • Експерименти Сержа Московічі

  • Видатні психологи-експериментатори XX століття

  • Джон Боулбі – дослідник беземоційного характеру

  • Експерименти Музафера Шерифа

  • Соціальні резонанси Курта Левіна

  • Експериментальні події Стенлі Мілграма

  • Артефакти психологічних експериментів

  • Таємниці психологічного експерименту – для експериментаторів-початківців

  • Післямова

  • Додатки

  • Література