Розділ 5. Складений злочин

5.1. Наукові визначення поняття складеного злочину

Складені злочини — є найбільш розповсюдженими видами ускладнених одиничних злочинів, причому історичний аналіз кримінального законодавства дає підстави для висновку про те, що більшість із цих діянь або: а) за своєю природою не можуть існувати в іншому «нескладеному вигляді» (насильницький грабіж, розбій); або б) завжди (у всіх попередніх КК) формулюються законодавцем як складені злочини (перевищення службових повноважень, поєднане із застосуванням насильства). Вочевидь, що у законодавця існує потреба в окремих випадках мати в законі ускладнені конструкції, тобто є внутрішні, соціальні причини, що обумовлюють саме існування складених злочинів[217].

У науці кримінального права на ці делікти одним з перших звернув увагу М.С. Таганцев. Саме він першим визначив поняття складених злочинів і зробив висновки щодо умов, за наявності яких вони виникають. Автор вказував, що для наявності складеного злочину необхідно, щоб законодавець юридично об’єднав декілька злочинів в один. «Ці випадки є надзвичайно різноманітні, — писав М.С. Таганцев, — але всі вони виникають лише через особливі постанови закону, у видах практичних, і існують лише настільки, наскільки вони визнані законом»[218].

Отже М.С. Таганцев у складених злочинах вбачав лише законодавче об'єднання декількох діянь в одній нормі і вважав, що підставою утворення цих деліктів є формальний момент — те, як законодавець сконструював норму права[219]. Про причини, які спонукають законодавця до конструювання таких специфічних складів, автор не говорить, однак із його міркувань можна зробити висновок, що законодавець все ж таки вибірково підходить до об'єднання декількох злочинів в один і не механічно, спонтанно поєднує діяння, а обирає такі їх сполучення, які найчастіше зустрічаються в житті.

У сучасній юридичній літературі можна зустріти різноманітні визначення складених злочинів, у яких автори акцентують увагу на окремих ознаках цих діянь. Так, на думку А.А. Піонтковського складені злочини — це діяння, які складаються із декількох різнорідних дій, кожна з котрих взята окремо містить у собі склад самостійного злочину, але які через їхню внутрішню єдність розглядаються як один злочин[220].

М.І. Бажанов вважав, що такими діяннями є злочини, що складаються із двох чи більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх окремо (ізольовано), представляє собою самостійний злочин, але які через їх органічну єдність утворюють один одиничний злочин, що охоплюється ознаками однієї статті (частини статті) КК[221].

Р.Р. Галіакбаров писав, що «складений злочин виникає в разі сполучення двох взаємопов'язаних різнорідних діянь, кожне з яких за кримінальним законодавством може розглядатися як самостійний злочин»[222].

О.М. Яковлев зазначав, «що для складеного злочину характерним є об'єднання в законодавчому порядку в єдиний злочин низки різнорідних дій, які призводять до низки різнорідних наслідків в межах єдиної форми вини»[223].

У визначенні В.Ф. Дьоміна підкреслюється, що «складений злочин — це сукупність єдиних простих злочинів, які співвідносяться між собою як форма прояву змісту злочинної поведінки, як засіб для досягнення злочинної мети або як кваліфікуюча обставина»[224].

Т.Г. Черненко пропонує визначати складений злочин як «... єдиний злочин, який складається із двох чи більше самостійних (якщо розглядати їх ізольовано) простих злочинів, що посягають на два чи декілька об'єктів, однак через їх взаємозв'язок розглядаються Кримінальним кодексом як один злочин»[225].

Вочевидь, що наведені визначення багато в чому подібні одне до одного. Їх загальним недоліком, на нашу думку, є те, що вони побудовані на констатації, як правило, тільки однієї суто об’єктивної ознаки цих злочинів, а саме їх утворенні із декількох, передбачених законом окремих злочинних діянь. Інші ознаки, притаманні цим злочинам, або взагалі не зазначаються у визначеннях (наприклад, особливості об'єкта, форми вини), або названі не зовсім коректно (вказівка на різнорідність дій), або не розкриті авторами (внутрішній зв'язок і взаємозалежність діянь у складеному злочині).

У деяких наукових працях криміналісти здійснювали спроби пояснити наявність у законодавстві складених злочинів, виходячи із підвищеної суспільної небезпечності і широкої розповсюдженості деяких сполучень (поєднань) злочинних діянь, через що вони розглядаються законодавцем як один злочин[226]. Однак питання соціальної обумовленості кримінально-правових норм, встановлюючих відповідальність за такі діяння, в науці майже не ставились[227].

Як відомо, крім загальних закономірностей процесу криміналізації кожній групі (виду) злочинів притаманні і свої, обумовлені специфікою даної злочинної діяльності, особливі (індивідуальні) підстави криміналізації, керуючись якими законодавець і встановлює конкретні кримінально-правові заборони. Це стосується і складених злочинів, які визначаються відповідно з їх правовою природою.

В об'єктивній дійсності різні форми злочинної діяльності проявляються і складаються в певні сполучення і зв'язки, набуваючи усталеності і повторюваності саме в такому вигляді. Суспільна небезпечність таких «супутніх» одне одному діянь, природно, є підвищеною, тому що будучи пов'язаними між собою, вони порушують більше коло суспільних відносин, спричиняють більшу шкоду, ніж тоді, коли кожне з них вчиняється окремо. Типовість, розповсюдженість усталених сполучень декількох діянь, і, як наслідок цього, їх підвищену суспільну небезпечність, законодавець повинен урахувати і відобразити. А це можливо лише за умови, якщо особливості взаємодії (взаємозв’язку) цих діянь будуть адекватно закріплені у відповідній кримінально-правовій забороні.

Використовуючи своєрідні прийоми законодавчої техніки, синтезуючи ознаки декількох діянь, законодавець узагальнює їх, зводить в єдине ціле і отримує на цій підставі якісно нове складне утворення, з притаманною лише йому системою ознак і особливостей — складений злочин.

Таким чином, злочин є складеним не тільки внаслідок своєї законодавчої конструкції, «через особливу постанову закону», як вважав М.С. Таганцев, а й через те, що поєднання декількох складів злочинів в один притаманне саме такому діянню. Закон відображає лише реальну дійсність, сутність і характер посягання.

Отже, на нашу думку, складений злочин за своєю соціальною сутністю є специфічною, складною за структурою, але єдиною за змістом злочинною поведінкою, яка має нові якості, порівняно із тими діяннями, що її утворюють, і характеризується більш високим ступенем суспільної небезпечності. Це і дозволяє законодавцю розглядати таку складну злочинну діяльність як одиничний складений злочин.

Викладене вище дозволяє зробити висновок, що для появи в законі складеного злочину, потрібні щонайменше дві обов'язкові умови. По-перше, щоб в об’єктивній дійсності склалася та чи інша типова усталена форма складної злочинної діяльності і, по-друге, — щоб саме таку діяльність законодавець закріпив (передбачив) як один (єдиний) склад злочину. З огляду на висловлене, думка М.С. Таганцева про те, що «складені злочини існують рівно настільки, наскільки вони визнані законом» є абсолютно слушною.

Наявність у КК складених злочинів свідчить не лише про різноманітність форм і прийомів законодавчої техніки, а й виступає наочним показником рівня розвитку кримінального законодавства, відповідності його потребам практики. Адже законодавець, формулюючи такі делікти, не просто має на меті пов'язати в єдине ціле комплекс діянь, які «супроводжують» одне одного в реальній дійсності і мають підвищену суспільну небезпечність у подібних сполученнях, а й прагне більш повно виразити характер і ступінь суспільної небезпеки всього вчиненого, дати йому максимально точну соціальну і юридичну характеристику. Ось чому тенденції до розширення кола складених злочинів у КК України, які зараз спостерігаються, не є випадковими і будуть зберігатися в подальшому, хоча сам розвиток законодавства з цього питання не є прямолінійним. Із часом у КК України з'являються нові складені злочини, інші ж, навпаки, втрачають свій складений характер[228]. Адже загальновідомо, що кримінальний закон змінюється, «якщо змінюються чинники, які його породжують»[229].