Розділ «Додатки»

І. Судова практика з питань кваліфікації одиничних злочинів та їх відмежування від множинності злочинів

За кожним окремим пунктом ст. 93 КК покарання не призначається, а пред'явлене обвинувачення за декількома пунктами цієї етапі може враховуватись як наявність декількох обставин, що обтяжують відповідальність за умисне вбивство

Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 9 жовтня 1997р. // ВВСУ. — 1998. — № 3. — С. 36-37

Вчинення умисного вбивства двох або більше осіб кваліфікується за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК тоді, коли позбавлення життя кількох осіб охоплювалося єдиним умислом винної особи і здійснювалося в одному місці без значного розриву у часі.

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 26 серпня 2003 р. // ВВСУ. — 2004. — № 1. — С 13-14

Вироки судів держав СНД не тягнуть правових наслідків, передбачених статтями 9 і 71 КК України, при засудженні особи на території України, оскільки відповідно до Закону України від 3 березня 1998 р. «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» Україна не взяла на себе зобов'язання визнавати і враховувати такі вироки.

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 лютого 2004 р. // ВВСУ — 2004. — №e 5. — С. 19-20.

Якщо особа раніше вчинила умисне вбивство, відповідальність за яке передбачена статтями 116-118 КК України (статтями 95-97 КК України 1960 р.), і знову вчинила умисне вбивство, її дії не можуть кваліфікуватися за п. 13 ч. 2 ст. 115 цього Кодексу (п. «з» ст. 93 КК України 1960 р.)

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 5 вересня 2002 р. // РВСУ. — 2004. — С. 117-119.

Вчинення особою щодо різних потерпілих двох або більше тотожних діянь, не об'єднаних єдиним злочинним наміром, слід розглядати як повторність злочинів. У такому випадку складання сум заподіяної кожному потерпілому шкоди виключається

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 19 жовтня 2004 р. // РВСУ. — 2005. — Вип. 1(10). — С. 90-92

Повторність як кваліфікуюча ознака виключається, якщо судимість особи за попередній злочин знята або погашена в установленому законом порядку

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 11 листопада 2004 р. // РВСУ. — 2005. — Вип. 1(10). — С. 92-93

Посилання прокурора у касаційному поданні на необхідність приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за вироком суду Республіки Білорусь, визнано необґрунтованим

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 лютого 2004 року // Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах. Офіц вид. — К, 2006. — С. 114-116

Відповідно до вимог Закону України від 3 березня 1998 р. «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» Україна не взяла на себе зобов'язань визнавати та враховувати вироки, винесені судами Договірних Сторін, при вирішенні питання про встановлення факту вчинення злочину повторно

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 25 листопада 2004 року // Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах. Офіц. вид. — К. 2006. — С. 116-118

Відповідно до ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покараний (основне і додаткове) та кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Звільнення особи від покарання у зв'язку з амністією за один злочин і одночасне призначення покарання за іншим чинним законодавством не передбачено