Розділ «Тема 1 Конституційне право як галузь права України»

Суб’єкт конституційного права — це встановлений конституційно-правовими нормами адресат (носій), який може мати юридичні права та нести відповідні обов’язки. Він має конституційно-правову правоздатність або дієздатність.

Правоздатність — це здатність фізичної (юридичної) особи бути носієм громадянських прав і обов’язків, які допускаються правом даної країни. Дієздатність громадянина (юридичної особи) — це його здатність своїми діями набувати та здійснювати громадянські права, створювати для себе громадянські обов’язки й виконувати їх.

Суб’єкт конституційно-правових відносин реалізує в них свою конституційно-правову правоздатність. У конституційно-правових відносинах беруть участь різні суб’єкти; це обумовлено багатством змісту таких відносин. Вони мають багато спільного із суб’єктами інших відносин: певний статус, відповідну право- дієздатність, механізм реалізації своїх повноважень тощо. Разом з тим їм притаманний ряд специфічних ознак, які виокремлюють їх із системи інших суб’єктів, визначають їх місце та роль у сфері суспільних відносин. Це обумовлено змістом і значенням таких відносин: вони є відносинами влади, тому їх суб’єкти займають особливе місце з огляду на те, що вони здійснюють таку владу, наділені винятковими повноваженнями, їх дії та вчинки в переважній більшості мають владно- імперативний характер.

Специфіка деяких суб’єктів цих відносин полягає в тому, що вони є учасниками лише конституційно-правових відносин і не можуть бути суб’єктами інших правових відносин (це стосується, наприклад, територіальних утворень). Переважна ж більшість суб’єктів є учасниками як конституційно-правових, так і інших відносин, причому стрижнем статусу цих суб’єктів є конституційно-правовий статус.

Суб’єктами конституційно-правових відносин є:

український народ як сукупність громадян різних національностей, якому належить уся повнота влади на території держави, корінні народи й національні меншини;

громадяни України, особи без громадянства, біженці;

Українська держава (Україна як держава);

органи державної влади України;

народні депутати та посадові й службові особи;

політичні партії та громадські організації;

територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування;

адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією й законами України;

державні та інші підприємства, установи й організації, навчальні й інші державні, комерційні та приватні заклади.

Суб’єктами конституційно-правових відносин можна вважати також виборчі комісії, загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів.

Суб’єкти конституційно-правових відносин у відповідності до наданих їм юридичних прав і обов’язків виконують певні дії, завдяки яким виникають відповідні конституційно-правові відносини, тобто об’єкти таких правовідносин. Це певні дії, особисті, соціальні чи державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси й потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини та здійснюють свої суб’єктивні конституційні права й обов’язки. Згадані об’єкти можуть бути матеріальними та нематеріальними.

Матеріальними об’єктами конституційно-правових відносин є:

політичні блага — конституційний лад, суверенітет, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо;

дії вповноваженого суб’єкта (парламенту, Президента України, народного депутата тощо);

дії зобов’язаних суб’єктів (підпорядкованих органів державної влади, суб’єктів правовідносин, щодо яких прийняте відповідне рішення Конституційного Суду України);