Розділ «6. Судові виклики і повідомлення»

Відповідно до ч. 6 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду. Проте на відміну від цивільно-процесуального законодавства, не передбачено порядок явки цієї особи до суду. Можливо, що така особа, крім повістки про слухання адміністративної справи, повинна отримати запитання, які стосуються її та передати через адміністрацію місця утримання її відповіді на запитання (пояснення).

Відповідно до ч. 7 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які проживають за межами України, повістки вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у разі відсутності таких - через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб. Це означає, що особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В основному виконання таких доручень щодо вручення судових повісток та повідомлень покладається на Міністерство юстиції України, яке укладає договори про правову допомогу в цивільних, сімейних, кримінальних та адміністративних справах, у яких передбачено засади сприяння щодо вручення судових повісток та повідомлень. У разі відсутності міжнародних договорів, згода на обов'язковість, яких надана Верховною Радою України, судові повістки та повідомлення і вручаються через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб. Так, ст. 5 п. З Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. Передбачається функція консула щодо передання судових документів чи виконання судових доручень.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка повинна бути вручена юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується

Підписом відповідної службової особи. Це означає, що якщо така Повістка вручається безпосередньо фізичною особою (наприклад Працівником пошти), то вона повинна бути безпосередньо вручена листоношею під розписку відповідальній службовій особі (юридична особа), яка розписується про одержання повістки. Крім того, така повістка може надсилатися юридичній особі відповідною телеграмою (ч. З ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України), тому аналогічно листоноша може доставити таку телеграму особі, про що вона повинна розписатися на аркуші доставки, який направляється до суду з підписом відповідальної службової особи відповідної юридичної особи, про те, що вона таку телеграму одержала і повідомлена про час і місце слухання справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка повинна бути вручена посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому ч. 8 цієї статті. Це означає, що повістку вручено посадовій або службовій особі, Яка бере участь у справі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена Представником, де працює відповідна посадова або службова особа, і це підтверджується підписом відповідної службової або посадової особи. Це означає, що якщо така повістка вручається фізичною особою (наприклад, працівником пошти), то вона повинна бути вручена Листоношею під розписку відповідальній службовій особі юридичної особи, яка розписується про одержання повістки з відповідним наступним врученням її зазначеним особам.

Крім того, така повістка надсилатися до юридичної особи відповідною телеграмою (ч. З ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України), де працює відповідна посадова або службова особа, яка має брати безпосередню участь у справі, тому аналогічно листоноша може доставити таку телеграму особі, про що вона повинна розписатися на аркуші доставки, який направляється до суду з підписом відповідальної службової особи відповідної юридичної особи, або посадової чи службової особи, яка повинна брати безпосередню участь у розгляді справи, про те, що вона таку телеграму одержала і повідомлена про час і місце слухання справи.

Відповідно до ч. 10 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.

Положення коментованої норми щодо того, що судова повістка, вручена представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученою і цій особі, викликає сумнів. Адже представник може брати участь у процесі разом із особою або за її відсутності. Він хоча і бере участь у процесі від імені особи, але це не означає, що він у будь-якому випадку її замінює, оскільки за ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України представник, може бути обмежений у вчиненні певних процесуальних дій. Судова повістка може вручатися особам сторонам спору, явка яких залежно від предмета спору є обов'язковою, така судова повістка є підставою для тимчасового звільнення особи від роботи на момент розгляду справи. Якщо особі така повістка не надійде, вона не зможе скористатися повісткою, виписаною на ім'я її представника, враховуючи ті обставини, що повістки досить часто направляються із порушенням строків, особа буде позбавлена можливості з'явитись до судового засідання, оскільки у цей день буде на роботі, її не відпустять з роботи за чужою повісткою. Часу, щоб отримати повістку не буде, оскільки особа має бути на роботі, або суддя, коли особа прийде до суду за повісткою, буде зайнятий у розгляді справи, секретар не зможе її виписати. Усі ці обставини можуть призвести до того, що судове засідання не відбудеться. Тобто це суперечить гарантії такої особи взяти безпосередню участь у розгляді адміністративної справи, оскільки така особа (листоноша) сама зазначає про відмову отримати повістку, але з метою захисту інтересів іншої сторони, потрібний все ж таки достовірний доказ - свідки такої відмови, оскільки, як зазначено у цій частині коментованої норми, особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Цим положенням закону може скористались недобросовісна сторона. Повістка фактично може взагалі не вручатись, а особа, яка її вручає, може написати, що адресат відмовився від її вручення, і довести цю обставину буде складно, оскільки відмову пише не сама особа, а така особа, яка вручає повістку.

Отже, відповідно до п. 131 Правил Надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1155 не вручені з поважних причин протягом п'яти днів рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертаються за її зворотною адресою із зазначенням причин невручення.

6.4. Час вручення повістки

Стаття 36 КАСУ встановлює порядок визначення часу вручення повістки суду, що має юридичне значення. Фіксація часу вручення повістки є засобом визначення факту виконання судом вимог КАС України щодо своєчасного повідомлення і виклику осіб у судове засідання, що, в свою чергу, враховується при вирішенні питання про наслідки неприбуття у судове засідання особи, яка бере участь у справі (ст. 128 КАС України). Термін вручення повістки, встановлений п. З ст. 35 КАС України, обчислюється днями і починає свій перебіг з дня, наступного за днем вручення повістки (ч.І ст. 103 КАС України).

Під терміном "вручення" необхідно розуміти завершальну стадію направлення повістки адресату, що виражається у переданні повістки особам, зазначеним у цій статті, або безпосереднє переданий повістки адресату в суді.

Використання законодавцем терміна "заповнення розписки" вказує на необхідність внесення рукописним способом особою, що її отримала, відповідних відомостей до бланку розписки, форма якої (як невід'ємний елемент форми повістки) має бути встановлена Державною судовою адміністрацією України (п. 7 ч.І ст. 126 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 р.).

Розписка (в контексті коментованої статті) - документ, що засвідчує отримання особою, що його підписала, повістки-повідомлення або повістки про виклик.

В залежності від способу направлення повістки, функцію розписки, окрім власне розписки у вигляді другої половини (відривного корінця) повістки встановленої форми, що підлягає поверненню до адміністративного суду, можуть виконувати підпис особи, що отримала повістку, на повідомленні про вручення поштового відправлення при відправленні повістки рекомендованим листом, на повідомленні про вручення телеграми при відправленні повістки телеграмою та на зворотній розписці при врученні повістки кур'єром.

При виклику і повідомленні осіб деякими іншими способами у випадках, передбачених ст. 38 КАС України, а саме - факсимільним повідомленням, електронною поштою, за телефоном - суд не набуває доказів своєчасного повідомлення осіб про час і дату судового засідання, тому такий спосіб має використовуватися з огляду на можливу його неефективність лише у виняткових випадках, за попередньою домовленістю з особами, що викликаються чи повідомляються, і переважно щодо осіб, що зацікавлені у прибутті в судове засідання і швидкому розгляді адміністративної справи.

Під терміном "день" слід розуміти календарну дату вручення (заповнення)розписки.

Адресат - особа, орган, установа, підприємство чи організація, яким направляється повістка.

Визначення терміна "представник" див. у коментарі до ст. 56 КАС України.

Повнолітній член сім'ї адресата, який проживає разом з ним -особа, якій виповнилося 18 років, та яка спільно проживає, пов'язана спільним побутом з адресатом та має з ним спільні права і обов'язки, встановлені Сімейним кодексом України (зокрема чоловік, дружина, батьки, діти, брати, сестри).